Виробники цього продукту вражають стабільністю: як фальшували, так і продовжують це робити
Осінь — пора заготівель. Це час, коли більшість господинь перетворюються на мурах, які роблять запаси на зиму для своєї родини. Приміром, моя тітка завжди забиває погріб «під зав’язку». І без 200 баночок консервованих огірків, помідорів, салатів та варення вона не уявляє, як можна пережити зиму великій родині. Звісно, мови про те, щоб купувати в магазині консервацію, не може бути. Адже не зрозуміло, хто, де і з яких овочів та фруктів готував ті самі салати. Не кажучи вже про приправи, які додають до овочів. Адже, як виявляється, навіть оцет виробники примудряються фальшувати.
І знову проблемне маркування
Однією з основних приправ для консервації є не що інше, як оцет. Саме він входить до більшості рецептів. На перший погляд здається, що цей продукт повинен бути майже ідеальної якості: ну що з ним може бути не так? Адже оцет — це мікс із води і 9% оцтової кислоти, змішали ці два інгредієнти — і маємо готовий до продажу продукт. Проте, як виявилося, виробники й тут змогли проявити неабияку винахідливість, додаючи в оцет більше води, ніж потрібно.
— Раніше — в 2007 та 2011 роках — ми перевіряли якість оцту. На жаль, попередні тестування показали, що недобросовісних виробників оцту вистачає, і виправлятися вони не поспішають, — зазначає керівник експертно-аналітичного відділу Центру експертиз «Тест» Ніна Кільдій. — Це дослідження лише підтвердило наші підозри: частина виробників стабільно виготовляє якісний продукт, а частина — рік у рік фальсифікат.
Для перевірки якості такого потрібного восени продукту, як оцет, у торговельній мережі експерти закупили десять зразків. Серед яких дев’ять вітчизняного виробництва — торгові марки «Даринка», «Златко», «Кама», «Королівський смак», «Руна», «Панський», «АльтаВіста», «Бориспільський», Aro й оцтова есенція — «Добровеличківський».
Проте проблеми в оцту, як зазначалося вище, пов’язані не лише з надмірною кількістю води. Виробники й досі не вважають за потрібне писати в складі продукту правду, тобто те, що оцтова кислота, яку вони використовували, — синтетична. А це, найімовірніше, саме так, враховуючи ціну продукту. Проте є й ті, хто чесно зізнався про походження цього інгредієнта: це торгові марки «Руна», «Королівський смак», «АльтаВіста». Враховуючи, що на ринку є оцет із харчової сировини і його щодалі більше, така інформація дуже важлива для споживача. Виробники «Бориспільський» і Aro чомусь не вказали, як саме потрібно вживати оцет, тобто що його потрібно розводити водою у співвідношенні один до двох.
Стосовно пакування, то в деяких виробників не було зазначено матеріалу, з якого воно виготовлене. В есенції ковпачок зовні «із захистом», але насправді вільно відкручувався і закручувався, при цьому цілісність не змінювалась. Таким чином пляшка не захищена від багаторазового відкривання.
— Під час тестування ми виявили, що найгірше маркування в оцтової есенції, — зазначає Ніна Кільдій. — На етикетці зазначено: маса 200—250 г. Насправді рідини 220 г. Дату виготовлення виробник радив шукати на звороті етикетки, проте ми її там не знайшли. Насамкінець, щодо самого виробника, який вказаний на етикетці. Коли ми звернулися до нього, у відповідь почули, що оцтової есенції вони… не виготовляють взагалі. Тож хто насправді є «автором» цієї диво-есенції, незрозуміло. Також у лабораторії з’ясовували, містить вона обіцяні 80% оцтової кислоти чи ні.
Приваблива етикетка не гарантує якості. Фото Володимира ЗАЇКИ
На межі допустимого
Багато цікавого «розповіли» про оцет лабораторні дослідження вже за двома показниками — вмістом оцтової кислоти та обсягом. Адже саме це свідчить про чесність виробника і на цьому можна зекономити: недолити оцту або ж розвести його водою. Як показували попередні дослідження, подібні проблеми не рідкісні. Так, 2007 року із 10 марок три виявилися розведеними, а в 2010 і 2011 роках половина «учасників тестування» не мала обіцяних 9%.
Цього разу в чотирьох із десяти марок оцтової кислоти з урахуванням похибки методу були відхилення щодо вмісту оцтової кислоти. Тож оцет «Панський» містив лише 5% оцтової кислоти. В 2010 році у цього продукту були ті самі «проблеми». Більше того, інший продукт цього виробника — ТОВ «Клює Сервіс Менеджмент» м. Київ, — оцет «Смачний світ», який досліджували в попередніх тестуваннях, теж мав занижений вміст оцтової кислоти. Цікаво, що цей самий виробник виготовляє й оцет Aro, який хоч і на межі допустимих норм, але все-таки відповідає вимогам. Виходить, можуть, коли хочуть, виготовляти правильну продукцію.
«АльтаВіста» і «Бориспільський» відзначились тим, що не відповідали вимогам ні за об’ємом, ні за концентрацією оцтової кислоти. Найнеприємніше, що для «Бориспільського» це вже не вперше. Проте виробник не поспішає виправляти огріхи. Щодо «АльтаВіста», то раніше в тестування вона не потрапляла, проте про цього виробника експерти не забували. Адже в попередніх дослідженнях вивчали якість іншої торгової марки від цього виробника — «Крапелька», в якому у 2010 та 2011 роках істотно занижували кількість оцтової кислоти.
Ще один «учасник» дослідження, який у цьому тестуванні не зміг похвалитися якістю, — оцтова есенція, яка замість обіцяних 80% оцтової кислоти містила цієї речовини аж… 17,7%. Виходить, не- даремно виробник «ховається» під чужим іменем. Мабуть, виготовляти такий не дуже якісний продукт із зазначенням своєї справжньої назви неприємно.
Тому, як показало дослідження, вибираючи оцет, краще купувати продукцію торгових марок, які позитивно зарекомендували себе на ринку.
КОМПЕТЕНТНО
Олег ШВЕЦЬ, головний позаштатний дієтолог МОЗ України:
— Оцет — агресивна хімічна речовина, і споживання її в чистому вигляді призводить до негативних наслідків. Але якщо йдеться про додавання його до консервації, а тим паче в невеликій кількості, то тут ніяких проблем немає. Це роблять для запобігання розмноженню бактерій.
Консервовані овочі потрібно їсти, адже вони дають організму багато корисних речовин — харчові волокна, вітаміни та мінерали і біофлавоноїди. Приміром, харчові волокна забезпечують процеси всмоктування або виведення певних речовин. Мінерали і вітаміни необхідні для нормального обміну речовин. Біофлавоноїди також впливають на зменшення ризику появи певних захворювань.
Споживання овочів на належному рівні зменшує ризик появи атеросклерозу, пухлин різних локалізацій у кишечнику. Насамкінець зауважу, що навіть консервовані овочі входять у трійку найкорисніших продуктів.
ТОЧКА ЗОРУ
Ігор МАЗУРЕНКО, директор ВП НУБІП України «НДРІ стандартизації і технологій екобезпечної та органічної продукції»:
— Згідно з вітчизняними нормами, вміст оцтової кислоти в консервованій продукції, яку виготовляють в Україні, не повинен перевищувати 0,6% (0,6 г на 100 г продукту). Вищенаведена норма забезпечує гармонійний смак та антисептичні властивості продуктів і не чинить негативного впливу на функції шлунково-кишкового тракту здорової людини.
Зазначу, що в аналогічній імпортній продукції, особливо в овочах та грибах, кислотність вища.
Натомість підвищений її вміст (понад 1,1%) зазвичай пов’язаний із порушенням технології первинної підготовки сировини, перевищенням рівня її мікробіологічного обсіменіння та необхідністю запобігання розвитку і утворення токсинів, збудників ботулізму, які можуть спровокувати харчове отруєння. Проте консервувати овочі можна й без використання оцтової кислоти: у сольовому розчині. Натуральний лимонний сік або кислота також пом’якшують смак продукту й регулюють його кислотність. Деякі виробники, які виготовляють продукцію за технічними умовами, саме так і роблять.
