Справа № 2-1724/11
РІШЕННЯ
Іменем України
14 грудня 2012 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
судді Вірченко О.М.
при секретарі Грузновій О.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Встановив:
ОСОБА_4 звернувся до Шахтарського міськрайонного суду із позовною заявою про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги наступним. 01 січня 2009 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 15 200 доларів США, на підтвердження якого відповідачкою було написано розписку. Відповідно до розписки відповідачка зобов'язалась повернути вказану грошову суму до 01 квітня 2009 року, однак, до теперішнього часу борг не повернуто. На неодноразові звернення позивача із вимогою повернути борг відповідачка запевняє, що в найближчий час вона поверне гроші. Через неповернення грошових коштів, на які позивач розраховував, були порушені його плани, він не зміг своєчасно скористуватися цими коштами. Такими діями відповідачки ОСОБА_4 було заподіяно моральну шкоду. Відповідно до Цивільного кодексу боржник повинен сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Просив стягнути з відповідачки на його користь борг за договором позики в розмірі 15 200 доларів США в гривневому еквіваленті на час ухвалення рішення по курсу НБУ з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, у відшкодування моральної шкоди 1 700 грн., заборгованість у виді 3 % річних від простроченої суми боргу та понесені ним судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, пояснив, що відповідачкою було написано розписку, відповідно до якої вона до 01.01.2009 року повинна була повернути 15 200 доларів США. В зв'язку із порушенням строків виконання зобов'язання позивач має право вимагати стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Моральна шкода полягає в тому, що позивач більше двох років не мав можливості користуватися своїми коштами. Просив позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідачки суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних, 1 700 грн. у відшкодування моральної шкоди, судові витрати та витрати на правову допомогу.
Відповідачка позовні вимоги визнала частково в розмірі 5 000 грн. та пояснила суду наступне. Восени 2008 року вона позичила у позивача 5 000 доларів США, договір був в усній формі. 01.01.2009 року ОСОБА_4 приїхав до неї і сказав, що з урахуванням зростання цін та курсу долару її борг вже складає не 5 000, а 15 200 доларів США, вимусив її написати розписку на таку суму, через півроку почав вимагати повернення боргу. Відповідачка на даний час сплачує два кредити, виплачує борги за рішенням суду, тобто перебуває у скрутному становищі. Крім вказаного пояснила, що її чоловік в рахунок боргу переписав на позивача автомобіль, який було оцінено в 2 000 доларів США.
Представник відповідачки пояснила суду, що сума боргу, яку повинна сплатити відповідачка на користь позивача, складає 4 000 доларів США. Просила врахувати пояснення відповідачки, наявність розписки про повернення частини суми боргу. Вимога про стягнення суми з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та грошової суми у відшкодування моральної шкоди є безпідставною.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Між ОСОБА_4, з однією сторони, та ОСОБА_2, з другої сторони, було укладено договір позики, про що ОСОБА_2 01 січня 2009 року власноруч було написано розписку, яку вона підписала. Відповідно до зазначеної розписки відповідачка позичила у позивача грошові кошти в сумі 15 200 доларів США, які вона зобов'язалась повернути до 01 квітня 2009 року.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не мнеш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. Вказані умови сторонами були виконані.
У відповідності із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а якщо договором не передбачено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позика повинна бути повернена позичальником на протязі 30 днів з дня пред'явлення вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що розписку вона писала під впливом насильства - фактів будь-якого насильства, обману, впливу тяжких обставин вона суду не навела. ОСОБА_2 знала про існування вищезазначеної розписки, в разі написання її під впливом насильства, обману або інших тяжких обставин мала можливість оспорити її в судовому порядку, однак цього зроблено не було.
В обґрунтування своїх заперечень відповідачка надала суду копію розписки про отримання позивачем 1 000 доларів США і пояснила, що нею був частково погашений борг у вказаній сумі, однак, судом встановлено, що ОСОБА_2 позичала у ОСОБА_4 також і суму 1 100 доларів США 20 лютого 2009 року. Відповідачка не надала суду доказів того, що 1 000 доларів нею було повернуто саме по розписці від 01.01.2009 року.
Враховуючи те, що 01 січня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншими нормативно-правовими актами.
Національним банком України станом на 14 грудня 2011 року встановлено офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема, за 100 доларів США - 798,9900 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором позики від 01 січня 2009 року в сумі 121 446,48 грн. (15 200 доларів США х 7,9899 грн.).
Що стосується позовних вимог про стягнення суми 3 % річних та індексу інфляції, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У відповідності із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Грошовою одиницею України є гривня. Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Таким чином, за ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції ураховується до суми боргу в разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у валюті України - гривні, тому позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення суми боргу з урахуванням рівня інфляції безпідставні та задоволенню не підлягають.
Визначені ст. 625 ЦК України 3 % річних нараховуються за час прострочення від розміру простроченої суми.
Так як відповідачка не повернула суму боргу 121 446,48 грн. у встановлений строк 01.01.2009 року, 3 % річних за період з 01.01.2009 року по 01.12.2011 року становить 10 626,55 грн. (121 446,48 грн. - сума основного боргу х 3 % х 2 роки 11 місяців).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній або юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає із її положень; у випадках, передбачених нормами Цивільного Кодексу та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відшкодування моральної шкоди в зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням договору позики Цивільним Кодексом чи іншим діючим законодавством не передбачено, таким чином, вимоги позивача про стягнення грошової суми у відшкодування моральної шкоди за невиконання договору позики не ґрунтуються на законі, тому задоволенню не підлягають.
Згідно із ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з іншої сторони понесені нею документально підтверджені витрати.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., які суд стягує з відповідачки на користь ОСОБА_4 В зв'язку із тим, що судовий збір в даному випадку повинен був складати 1 320,72 грн., недоплачену позивачем суму судового збору в розмірі 1269,73 грн. суд стягує з відповідачки.
Статтею 84 ЦПК України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. В додатку до постанови КМУ України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» вказано, що якщо компенсація сплачується іншою стороною, вона не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Відповідно до журналів судового засідання судові засідання по даній справі тривалі 42 хвилини. Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 1004 грн. на місяць, витрати на правову допомогу за цей час складають 284,27 грн. (за одну годину 40 % від 1004 грн. - 406,1 грн., а за 42 хвилини - 284,27 грн.).
На підставі видаленого, керуючись ст. ст. 1048, 1049, 1051 ЦК України, 10, 57, 60, 88, 130, 212-215 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування боргу за договором позики грошову суму в розмірі 121 446,48 грн., заборгованість у виді 3 % річних в розмірі 10 626,55 грн., судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 284,27 грн., а всього - 132 528,30 грн. (сто тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять вісім грн. 30 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1269,73 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Вірченко
