ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.11.13р. Справа № 904/7404/13
За позовом Фізичної особи - підприємця Кулєшина Володимира Володимировича, смт.Томаківка, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України, с. Затишне, Криничанський район, Дніпропетровська область
про стягнення 39169,52грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача: Кулєшин В.В., фізична особа підприємець, свідоцтво Серія В02 №544812., Донченко О.М., довіреність №1955 від 03.10.2013
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява фізичної особи - підприємця Кулєшина Володимира Володимировича, смт.Томаківка, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України, с. Затишне, Криничанський район, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 39169,52грн. на підставі умов довгострокового договору № ПВ-25/06/12-3 від 25.06.2012року перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення його печатками сторін відповідно до чинного законодавства України - далі по тексту - Договір.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1720,50грн. судового збору.
За результатами розгляду позовної заяви вх. № 7040 від 24.09.2013року ухвалою господарського суду від 25.098.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 08.10.2013року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.06.2012року між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками сторін довгостроковий договір № ПВ-25/06/12-3, відповідно до п.п.2.1,2.2. та 2.3 умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з перевезення вантажу відповідача, у вигляді сільськогосподарської продукції, по маршрутах визначених відповідачем у товарно-транспортних накладних, а відповідач, відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 умов вищеназваного Договору зобов'язався підписати Акт виконаних робіт-послуг та оплатити надані йому послуги у повному обсязі протягом 60-ти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт-послуг та отримання рахунку та товарно-транспортної накладної.
Виконуючи умови підписаного Договору № ПВ-25/06/12-3 від 25.06.2012року позивач надав відповідачеві обумовлені даним Договором послуги з перевезення вантажу відповідача в підтвердження чого, сторони підписали та скріпили печатками 10.08.2012року Акт № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн., які відповідач згідно п.п.4.2 та 4.3 умов вищеназваного Договору зобов'язався оплатити у повному обсязі на протязі 60-ти банківських днів з дня підписання сторонами 10.08.2012року Акту № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.п.4.2 та 4.3 умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України, надані йому позивачем послуги на суму 75169,52грн. згідно Акту № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн. від 25.06.2012року, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, оплатив частково у сумі 36000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 136 від 05.10.2012року на суму 15000,00грн. та № 209 від 04.12.2012року на суму 21000,00грн., з посиланням в платіжних дорученнях на вищеназваний Договір та Акт № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 39169,52грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в примусовому порядку, оскільки претензію позивача від 01.08.2013року про сплату заборгованості у сумі 39169,52грн. відповідач залишив без відповіді і задоволення.
Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було тричі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 25.09.2013року, від 08.10.2013року та від 17.10.2013року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач 01.10.2013року, 17.10.2013року та 24.10.2013року власноручно отримавши ухвали суду не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.
18.10.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 17.10.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання без поважних причин не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.
17.10.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 05.11.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у друге судове засідання без поважних причин не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.
05.11.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
25.06.2012року між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками сторін довгостроковий договір № ПВ-25/06/12-3, відповідно до п.п.2.1,2.2. та 2.3 умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з перевезення вантажу відповідача, у вигляді сільськогосподарської продукції, по маршрутах визначених відповідачем у товарно-транспортних накладних, а відповідач відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 умов вищеназваного Договору зобов'язався підписати Акт виконаних робіт-послуг та оплатити надані йому послуги у повному обсязі протягом 60-ти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт-послуг та отримання рахунку та товарно-транспортної накладної, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем.
Виконуючи умови підписаного Договору № ПВ-25/06/12-3 від 25.06.2012року позивач надав відповідачеві обумовлені даним Договором послуги з перевезення вантажу відповідача в підтвердження чого, сторони підписали та скріпили печатками 10.08.2012року Акт № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн., які відповідач згідно п.п.4.2 та 4.3 умов вищеназваного Договору зобов'язався оплатити у повному обсязі на протязі 60-ти банківських днів з дня підписання сторонами 10.08.2012року Акту № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.п.4.2 та 4.3 умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України, надані йому позивачем послуги на суму 75169,52грн. згідно Акту № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн. від 25.06.2012року, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, оплатив частково у сумі 36000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 136 від 05.10.2012року на суму 15000,00грн. та № 209 від 04.12.2012року на суму 21000,00грн., з посиланням в платіжних дорученнях на вищеназваний Договір та Акт № ПВ-100812-3 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 75169,52грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 39169,52грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в примусовому порядку, оскільки претензію позивача від 01.08.2013року про сплату заборгованості у сумі 39169,52грн. відповідач залишив без відповіді і задоволення.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, а саме 1720,50грн. судового збору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю правовою природою Договір № ПВ-25/06/12-3 від 25.06.2012року, укладений позивачем з відповідачем на перевезення вантажу відповідача, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, відноситься саме до договору надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 52 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством.
Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов вищеназваного Договору № ПВ-25/06/12-3 від 25.06.2012року, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, повністю підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 39169,52грн. на підставі умов вищеназваного Договору та чинного законодавства України, а саме ст.ст. 525,526,530,614,901,903,909 Цивільного кодексу України та ст. 52 Закону України "Про автомобільний транспорт", слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530,901,903,909 Цивільного кодексу України, 51,52 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст.ст.33,49, ч.п.1 ст.80, ст.ст.82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с.Затишне, вул.Леніна, 17; ідентифікаційний код 00846286) на користь фізичної особи-підприємця Кулєшина Володимира Володимировича (53500, Дніпропетровська область, Томаківський район, смт.Томаківка, вул.Шевченко, 19 кв.14; індивідуальний ідентифікаційний номер 3024802379) 39169,52грн. (тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят дев'ять грн. 52 коп.) - основна заборгованість; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 07.11.13р.
