ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.12.13р. Справа № 904/9047/13
За позовом Приватного підприємства фірма "МОСТ", (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод", (с. Мирне, Новомосковський район, Дніпропетровська область)
про стягнення 117 133,96 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Туманський І.В. - представник (дов. № б/н від 02.12.13р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство фірма "МОСТ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод" (далі-відповідач) про стягнення 117 133,96 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 115 830,40 грн. - основний борг, 2 857,42 грн. - інфляційні втрати, 8 446,14 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 191110 від 19.11.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 17722737 станом 06.12.2013 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервній завод") - 51262, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мирне, вул. Жовтнева, буд. 29 - куди і направлялись ухвали суду.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався з 05.12.13р. на 26.12.13р.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
19 листопада 2010 року між Приватним підприємством фірма "Мост", як продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод", як покупець, було укладено договір купівлі-продажу № 191110.
Згідно п. 1.1 договору, продавець продає, а покупець купує та оплачує томатну пасту в банках по 0,5 кг (надалі - товар), в кількості 27136 штук та по ціні 3,90 гривень за одну банку. Ціна на товар вказана з урахуванням ПДВ в розмірі 20%.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, оплата виконується після поставки, протягом двох місяців з моменту передачі товару. Товар постачається на умовах франко-склад ТОВ "Новомосковський консервний завод", шляхом передачі з відповідального зберігання зберігача.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що сторони зобов'язані виконувати умови даного договору.
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 5.1. договору).
Згідно п. 6.1. договору, даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання обов'язків сторонами.
За умовами договору купівлі-продажу № 191110 від 19.11.10р. позивач взяв на себе зобов'язання продати відповідачу замовлену останнім томатну пасту в банках по 0,5 кг в кількості 27136 штук по ціні 3 грн. 90 коп. за одну банку з урахуванням ПДВ.
Відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та сплатити за товар у розмірі, порядку та у строки, встановлені вищевказаним договором.
Позивач зазначає, що відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу свої зобов'язання виконав у повному обсязі. Загальна вартість поставленого товару відповідно до рахунку на оплату товару № СФ-00121 від 26.11.2010 року склала 105 830,40 грн.
З матеріалів справи вбачається, що товар було поставлено 26 листопада 2010 року у повній відповідності до кількості, якості, асортименту, тощо. Факт поставки товару підтверджено актом прийому-передачі товару від 26.11.10р. видатковою накладною № РН-000094 від 26.11.10р., підписаними та скріпленими печатками з боку позивача та відповідача, а також довіреністю № 284-І від 26.11.10р. відповідача на отримання товару.
Відповідно до п. 3.1. договору встановлено, що оплата товару здійснюється після поставки, протягом двох місяців з моменту передачі товару.
Позивач вказує на те, що враховуючи той факт, що товар отримано відповідачем 26.11.10р., то остання дата для здійснення повного та останнього розрахунку за отриманий товар становить 26 січня 2011 року.
Відповідачем свої зобов'язання за договором щодо оплати за отриманий товар не виконано в повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 23.09.2013 року враховуючи вартість товару, основна сума заборгованості складає 105 830,40 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 28.02.2013 року підписаним позивачем і відповідачем та скріплений печатками підприємств, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 19).
19 серпня 2013 року позивачем направлено на адресу відповідача претензія № 238, в якій вимагав негайної оплати боргу у сумі 105 830,40 грн.
Вищевказана вимога, яка зазначена в претензії позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у загальному розмірі 105 830,40 грн.
Доказів виконання по оплаті за договором купівлі-продажу № 191110 від 19.11.2010р. на загальну суму 105 830,40 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 105 830,40 грн.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 27.01.2011р. по 23.09.2013р. інфляційні втрати у сумі 2 857,42 грн. та 3% річних у сумі 8 446,14 грн., згідно розрахунку, який вказаний у позовній заяві (а.с. 3 - 4).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення за період з 27.01.2011р. по 23.09.2013р. інфляційних втрат у сумі 2 857,42 грн. та 3% річних у сумі 8 446,14 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський консервний завод" (51262, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Мирне, вул. Жовтнева, буд. 29; ідентифікаційний код 30764354) на користь Приватного підприємства фірма "Мост" (49072, м. Дніпропетровськ, вул. Марка Озерного, буд. 3; п/р 26007001300777 в ПАТ "Акта Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 307394, ідентифікаційний код 25514757) - 105 830 (сто п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 40 коп. основного боргу, 2 857 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 8 446 (вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 14 коп. 3% річних, 2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 30.12.13р.
