ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 листопада 2012 року № 2а-4749/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Інвест»доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києвапровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.03.2010 № 0000352304/0,ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010 № 0000352304/0 ДПІ у Оболонському районі м. Києва.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.10.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07.11.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.03.2010 за результатами невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку ТОВ «СВ-Інвест»за період з 01.01.2008 по 31.01.2010 ДПІ у Оболонському районі м. Києва було складено Акт № 106/2304/35322065 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем ст. 2, 13, 14 Закону України «Про плату за землю»та п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з земельного податку на суму 1003804,32 грн.
19.03.2010 на підставі Акту перевірки та відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у Оболонському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000352304/0, яким у зв'язку з порушенням ст. 2, 13, 14 Закону України «Про плату за землю»та п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1003804,32 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 501902,16 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно з ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
За змістом ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Як видно з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-2998/12/2670 за позовом ТОВ «СВ-Сервіс»до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним запису, зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012, зокрема, встановлено, що: «Згідно ст. 2 Закону України "Про землеустрій" (в редакції станом на 28.05.08 р.) документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Згідно ст. 25 Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації; одним з видів документації землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Згідно ст. 35 Закону інвентаризація земель проводиться з метою, в тому числі, встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру. Таким чином, технічний звіт про встановлення зовнішніх меж землекористування від 28.05.08 р., на підставі якого про позивача як про землекористувача внесена інформація до державного земельного кадастру, є документацією із землеустрою, розроблена згідно п. ґ) ч. 1 ст. 20 Закону (землеустрій є обов'язковим для організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою). В той же час, згідно ст. 193 ЗК України (в редакції станом на 28.05.08 р.) державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Одним з призначень державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин (ст. 194 ЗК України), а одним з завдань ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки (ст. 195 ЗК України). Таким чином, аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку про те, що інформація про земельну ділянку, межі якої визначено в натурі (проведено інвентаризацію), присвоєно кадастровий номер, має обліковуватися в державному земельному кадастрі, перш за все, для забезпечення відомостей про таку земельну ділянку всім зацікавленим особам (органам влади та місцевого самоврядування, особам, які мають намір отримати у власність або у користування таку земельну ділянку або її частину). В даному випадку земельній ділянці площею 21 974, 76 кв.м., що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4а, присвоєно кадастровий номер 78:129:003, щодо неї проведено інвентаризацію та встановлено межі земельної ділянки (технічний звіт про встановлення зовнішніх меж землекористування від 28.05.08 р.). Відповідно, інформація про дану земельну ділянку має обов'язково міститися в системі державного земельного кадастру (в даному випадку -ПК "Кадастр", оскільки земельна ділянка розташована у м. Києві). Згідно вимог чинних станом на 28.05.08 р. нормативно-правових актів, що визначали порядок ведення державного земельного кадастру, реєстрацію земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів (Положення про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 р. №15, Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему від 26.08.97 р. №85, Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.03р. №174) інформація про об'єкти землеустрою (земельні ділянки) обліковується за власниками та користувачами, оскільки здійснюється реєстрація права власності, права користування землею та договорів оренди землі. Облік земельної ділянки за відсутності вказівки про її власника або користувача (орендаря) згідно чинного станом на 28.05.08 р. (та станом на час прийняття рішення по справі) законодавства неможливий. Зокрема, вказаними нормативно-правовими актами не передбачено окремого обліку в державному земельному кадастрі земельних ділянок, по яких почалася процедура відведення для наступної передачі у власність чи в оренду. Таким чином, Головне управління як суб'єкт власних повноважень, на який покладено повноваження з ведення державного земельного кадастру на території м. Києва згідно Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.02 р. №182/342), з одного боку, зобов'язане облікувати у системі ПК "Кадастр" об'єкт землеустрою -земельну ділянку площею 21 974, 76 кв.м., що розташована в м. Києві, вул. Вербова, 4а, кадастровий номер 78:129:003, з іншого боку, зобов'язане при обліку земельної ділянки вказати її власника або користувача (орендаря), оскільки по-іншому внесення інформації до ПК "Кадастр" неможливе. При цьому, різниця між "титульними" власниками або користувачами та особами, які подали заяви (клопотання) про надання їм земельних ділянок, полягає в тому, що щодо перших заповнюється графа "вид права", а щодо других -ні, оскільки станом на час внесення інформації про земельну ділянку до державного земельного кадастру права щодо такої земельної ділянки ще не існує.».
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких умов, судом не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, на те, що ТОВ «СВ-Інвест»не є користувачем земельної ділянки у розмірі 21974,76 кв.м. по вул. Вербова, 4а.
Таким чином, позивачем всупереч вимог ст.ст. 2, 13, 14 Закону України «Про плату за землю»не розраховано та не сплачено земельний податок за земельну ділянку площею 17980,29 кв.м. (21974,76 кв.м. - 3994,47 кв.м.), що призвело до заниження податкового зобов'язання з земельного податку на суму 1003804,32 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 19.03.2010 № 0000352304/0 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання незаконним та скасування вказаного рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Інвест»відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
СуддяК.С. Пащенко
