Справа № 2/0528/3095/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2012 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Чернобай А.О., при секретарі Міщєнко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
01.08.2012 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Із позову вбачається, що позивач з відповідачем по справі одружилися 28.09.2002 року та проживали однією сім'єю. Сімейні відносини сторін припинені з червня 2011 року. Від шлюбу у них є неповнолітня дитина: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейні стосунки між сторонами припинені, сумісне господарство не ведуть. Позивач вважає, що шлюб розпався остаточно й родину зберегти неможливо. Просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав заяву до суду з проханням справу слухати у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, але надала заяву до суду з проханням справу слухати у її відсутність та позов визнала в повному обсязі.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладання шлюбу сторони одружилися 28.09.2002 року та зареєстрували свій шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 806 (а.с.6)
Згідно копії паспорта позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3-5)
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.107 СК України.
Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно приписів ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі. Крім того, подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 212-217, 223 ЦПК України, ст. ст. 104, 105 ч.3, 110 ч.1, 112 , 113, 114 Сімейного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області 28 вересня 2002 року, актовий запис № 79.
Після розірвання шлюбу за відповідачкою ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_2».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.
Суддя
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковане в єдиному екземплярі.
Суддя
