АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-62/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст. 175 КК УкраїниПрокулевич В.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючо Охріменко І.К.
суддів Поєдинка І.А., Єльцова В.О.
за участю прокурора Ємельянової О.В.
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Умані Резнік Р.Б., який затверджував обвинувальний висновок на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.09.2011 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженець с. Рогова, Уманського р-ну,
Черкаської області, проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1
громадянин України, освіта вища,
одружений, працюючий директором КП
«Уманьводоканал», раніше не судимий,-
звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.175 КК України, у звязку з дійовим каяттям,
в с т а н о в и л а:
Відповідно постанови суду, ОСОБА_3, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи на посаді директора КП «Уманьводоканал», в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 Кодексу законів про працю України, безпідставно, з березня по травень 2011 року, більше ніж за один місяць не виплатив нараховану працівникам КП «Уманьводоканал» заробітну плату в розмірі 583571,54 гривень, згідно акту ревізії КРУ №02-20/54 від 05.08.2011 року, хоча мав реальну можливість виплатити її, так як грошові кошти в розмірі 798248,11 гривень використав на внутрішньогосподарські потреби в порушення ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці», а саме, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобовязань щодо оплати праці.
Дії ОСОБА_3 судом кваліфіковано вірно за ч.1 ст.175 КК України.
Закриваючи в судовому засіданні провадження в кримінальній справі стосовно ОСОБА_3 та звільняючи його від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям, суд посилається на те, що останній щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину та повністю відшкодував заподіяні збитки, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, вчинений ним злочин є невеликої тяжкості від вчиненого не наступило тяжких наслідків.
В своїй апеляції прокурор просить постанову суду скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
В обґрунтування своєї апеляції, прокурор посилається на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон та істотно порушив кримінально-процесуальний закон, в обвинуваченні не зазначено на які саме потреби кошти в сумі 798248,11 грн. були використані, працівники, яким не виплачувалась заробітна плата не були визнані потерпілими та в ході досудового слідства не допитувались і рішення суду не розкриває в чому полягає дійове каяття.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, підтримавшого апеляцію, пояснення ОСОБА_3 про залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду щодо закриття провадження по даній кримінальній справі та звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям є законним і обґрунтованим, який відповідає матеріалам кримінальної справи.
Суд, вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 175 КК України, а саме, невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, які законодавець відносить до злочину невеликої тяжкості.
Так, відповідно ст. 45 КПК України, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, якщо: 1) вона вчинила злочин вперше; 2) вчинене нею діяння належить до злочинів невеликої тяжкості або необережних злочинів середньої тяжкості; 3) її посткримінальна поведінка є позитивною і повністю відповідає змісту дійового каяття, яке включає такі обов'язкові елементи, як: а) щире покаяння особи; б) активне сприяння розкриттю злочину; в) повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до довідки «Уманьводоканал» (а.с.189) заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом на 10.08.2011 року в сумі 583571,54 грн. погашена в повному обсязі. Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.175 КК України ОСОБА_3 визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину про що свідчать матеріали кримінальної справи та вчинив злочин вперше.
Позиція прокурора про не визначення конкретних осіб потерпілими та їх допит, не заслуговують на увагу, оскільки прокурор, як учасник судового процесу, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере учать у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників процесу (ст.264 КПК України),
Так, відповідно до протоколу судового засідання (а.с.211), прокурор Короп С.В. був присутнім в судовому засіданні але ніяких клопотань ним не було заявлено, і більш того він погодився з заявою ОСОБА_3 про закриття провадження у справі на підставі ст. 45 КК України, а тому доводи апеляції прокурора суперечать позиції державного обвинувача в судовому засіданні.
Крім того, доводи прокурора про те, що як органом досудового слідства, так і судом не розкрита обєктивна сторона злочину, передбаченого ст. 175 КК України є безпідставними, оскільки як обвинувальний висновок, так і постанова суду розкриває повністю зміст цього злочину. Не зазначення в даних процесуальних документах того, куди були використані грошові кошти, які передбачалися на виплату заробітної плати, є не суттєвим при формулюванні обвинувачення, передбаченого ст. 175 КК України.
Безпідставним є і посилання апелянта на те, що судом не розкрито суть дійового каяття ОСОБА_3
Так, матеріали кримінальної справи свідчать про те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєному, активно сприяв у розкритті цього злочину, прийняв необхідні дійові заходи по погашенню заборгованості по зарплаті, яка до початку судового засідання була повністю виплачена працівникам підприємства, щиро розкаявся у вчиненому.
Посилання апеляції прокурора щодо необхідності в порядку зміни обвинувачення, відповідно до ст. 277 КПК України визнати потерпілими всіх працівників підприємства, щодо яких виникла заборгованість по зарплаті є також необґрунтованим.
Так, під час проведення досудового слідства стосовно зазначених вище працівників КП «Уманьводоканал» не приймалися процесуальні рішення про визнання їх потерпілими.
На час предявлення обвинувачення ОСОБА_3 (а.с.186) заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам підприємства була погашена, а тому необхідності в судовому засіданні визнання їх потерпілими було недоцільним.
При цьому, державний обвинувач в судовому засіданні не ставив питання про визнання їх потерпілими, шляхом зміни обвинувачення в суді.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що в даному випадку, коли питання щодо виплати зарплати вирішено, визнання працівників підприємства потерпілими, їх виклик в судове засідання та їх допит чи направлення справи для проведення додаткового розслідування з вище наведених підстав призведе до затягування розгляду справи на невизначений час та не буде сприяти оперативності розгляду даної кримінальної справи, як того вимагає чинне законодавство.
Враховуючи вище наведене, доводи апеляції прокурора, є необґрунтованими, а тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора м. Умані Резніка Р.Б. залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.09.2011 року, відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Головуючий
Судді
