ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
03.04.14
№ 910/5752/14.
Суддя Мудрий С.М., розглянувши
позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК"
до Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі ПАТ "Київенерго"
про визнання недійсним та скасування штрафних санкцій в сумі 9 767,34 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 2 ст. 63 ГПК України – у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а саме не вказано повну організаційно-правову форму відповідача (неповне найменування сторін) та його ідентифікаційний код.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);
У позовній заяві не вказано повного найменування відповідачів, оскільки не вказано його повну організаційно-правову форму.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб).
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування позивача (Структурний відокремлений підрозділ "Київські електричні мережі ПАТ "Київенерго"), оскільки при вказанні організаційно - правової форми останнього застосовані скорочення: "ПАТ", також, не зазначено ідентифікаційний код, а відтак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи повертаються позивачу без розгляду.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України – у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України – не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 2 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з опису від 31.03.2014 року відповідачу була направлена позовна заява від 12.03.2014 року, проте до суду подана позовна заява вх. №31/03 від 31.03.2014 року, у зв'язку з чим даний опис не може бути прийняті судом в якості доказу направлення відповідачу позовної заяви вх. №31/03 від 31.03.2014 року.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачам та третій особі у відповідності із ст. ст. 56, 57 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 2, 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя С.М. Мудрий
