ун. № 759/5157/14-к
пр. № 1-кп/759/271/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Новик В.П.
при секретарі: Мельник Ю.О.,
за участю прокурора: Апреленка О.І.,
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпінь Київської обл., громадянина України, зі слів працюючого не офіційно, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу статті 89 КК України, ідентифікаційний код НОМЕР_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 17.02.2014 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні гіпермаркету «Караван», розташованого по вул. С.Сосніних, 17 в м. Києві, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «АДВЕНТІС», однак не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі. Так, ОСОБА_1 17.02.2014 року приблизно об 11 годині, знаходячись в приміщенні гіпермаркету «Караван», розташованого по вул. С.Сосніних, 17 в м. Києві, вирішив скоїти крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «АДВЕНТІС». Продовжуючи знаходитись в торговому залі вказаного гіпермаркету та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 17.02.2014 року приблизно об 11 годині 30 хвилин з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв з торгових полиць вказаного гіпермаркету "Караван" чуже майно, яке належить ТОВ «АДВЕНТІС», а саме: упаковку сиру «Твердий», вагою 0,524 гр., ціною 52 гривні 87 копійок; туш для вій, ціною 97 гривень 53 копійок, а всього майна на загальну суму 150 гривень 40 копійок. Нe оплативши вищевказаний товар, ОСОБА_1 пройшовши каси гіпермаркету «Караван», маючи намір таємно викрасти даний товар, направився до виходу з торгового залу гіпермаркету "Караван", однак довести свій злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з торгового залу гіпермаркету "Караван" він був затриманий охоронцем вказаного магазину і викрадене майно у нього було вилучено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 17.02.2014 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні гіпермаркету «Караван», розташованого по вул. С.Сосніних, 17 в м. Києві, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «АДВЕНТІС», однак не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 17 лютого 2014 року вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є середньої тяжкості, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винного: молодий вік, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, в силу статті 89 КК України раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, а також і те, що шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 в умовах без ізоляції від суспільства і призначає йому мінімальне за своїм розміром покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, за яким призначити йому покарання у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. штрафу, що становить п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Речові докази - сир «Твердий», туш для вій, які передані на зберігання представнику ТОВ «АДВЕНТІС», залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ НОВИК В.П.
