Про оскарження пункту першого постанови КМУ № 149 від 13.03.2013 року та стягнення на користь позивачів коштів на відшкодування шкодиОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  1. 03.09.2013
  2. Справа № 826/9770/13-а

    Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів: головуючого, судді — Соколової О. А., суддів Вєкуа Н. Г., Мазур А. С., при секретарі судового засідання — Боронило К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ОСОБА_26, ОСОБА_27 до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України про визнання незаконним пункту першого постанови № 149 від 13.03.2013 року( 149-2013-п ) та стягнення на користь позивачів коштів на відшкодування шкоди, (за участю представників сторін: від позивачів — ОСОБА_28, від відповідача — Заінчковського Д. А.), ВСТАНОВИВ:

    До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 (далі — позивачі) з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України (далі — відповідач), в якому просили:

    визнати перший пункт постанови КМУ № 149 від 13.03.2013 року "Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (далі — Постанова № 149) незаконним, таким що не відповідає актам вищої юридичної сили, — вимогам ч. 5 ст. ст. 12 — 14, ч. 1 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), ст. 17 і 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії( 2017-14 )";

    в силу дії ч. 3 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнати протиправними положення п. 1 Постанови № 149 та недійсними з дня прийняття оскаржуваної постанови ( 149-2013-п );

    стягнути з відповідача — суб'єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, на користь ОСОБА_2 — 6525,00 грн., ОСОБА_3 — 5042,00 грн., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 4363,00 грн. кожному, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 по 3625,00 грн. кожному, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 по 3441,00 грн. кожному, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 по 2547,00 грн. кожному;

    встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень на визначення розміру разової грошової допомоги ветеранам війни.

    На виконання вимог ст. 171 КАС України( 2747-15 ) відповідачем 30 липня 2013 року у № 55 "Офіційного вісника України" опубліковано оголошення про відкриття провадження у даній справі.

    В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що п. 1 ( 149-2013-п ) оскаржуваної постанови встановлено розміри разової допомоги ветеранам війни: інвалідам війни I групи — 2415,00 грн., інвалідам війни II групи — 2110,00 грн., інвалідам війни III групи — 1895,00 грн., учасникам бойових дій — 745,00 грн., учасникам війни — 135,00 грн. Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"( 3551-12 ) інвалід війни I групи має право на допомогу в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, інвалід війни II групи — 8 мінімальних пенсій за віком, інвалід війни III групи — 7 мінімальних пенсій за віком. Позивачі зазначили, що за логікою уряду випливає: що для інваліда війни I групи мінімалка в 2013 році складає: 2415 : 10 = 241,50 грн., для інваліда війни II групи — 2110 : 8 = 263,75 грн., для інваліда війни III групи — 1895 : 7 = 270,71 грн. Позивачі звертають увагу, що в абз. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України( 5515-17 ) "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено з 1 січня 2013 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, в розмірі 894,00 грн. На думку позивачів, кожен інвалід війни I групи, замість належних 10 мінімалок отримав лише 2,7; кожен інвалід війни II групи замість належних 8 мінімалок отримав лише 2,36; кожен інвалід війни III групи замість належних 7 мінімалок отримав лише 2,12. Таким чином, вказують позивачі, у них виникли суми недоплат.

    У судовому засіданні представник позивачів надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав письмові заперечення проти позову (а. с. 55), в яких зазначив, що оскаржувана постанова( 149-2013-п ) видана Кабінетом Міністрів України на виконання статей 12 — 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статей 6-1 — 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"( 1584-14 ). Представник відповідача зазначив, що Кабінет Міністрів України, видавши оскаржувану постанову, діяв в межах своїх повноважень, наданих зазначеними нормами чинного законодавства. Ще відповідач зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України та керуючись нормами бюджетного законодавства України і враховуючи обсяг бюджетних призначень, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік"( 5515-17 ), Кабінет Міністрів України встановив розмір виплати разової грошової до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни, що затверджено оскаржуваною Постановою. На думку відповідача, твердження позивачів, що Постанова № 149 прийнята з порушенням статей Конституції України( 254к/96-ВР ), не відповідає дійсності, оскільки Конституцією України не забороняється визначати законами України повноваження Уряду з приводу проведення ним фінансової політики, політики у сфері соціального захисту та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України. Представник відповідача вказує, що позивач не надав належних доказів протиправної поведінки з боку Кабінету Міністрів України, що є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення шкоди.

    Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити позивачам у задоволенні позову у повному обсязі.

    Суд, заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, встановив наступне.

    Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України( 2747-15 ) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

    Підпунктами 1( 149-2013-п ), 2( 149-2013-п ) та 5 пункту 1 Постанови № 149 ( 149-2013-п ) установлено, що у 2013 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"( 3551-12 ) та "Про жертви нацистських переслідувань"( 1584-14 ), проводиться до 5 травня Міністерством соціальної політики шляхом спрямування коштів Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для їх перерахування через поштові відділення зв'язку або банки на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, — за місцем їх проживання) у таких розмірах:

    1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

    інвалідам I групи — 2415 гривень;

    інвалідам II групи — 2110 гривень;

    інвалідам III групи — 1895 гривень;

    2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — 745 гривень.

    5) учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 135 гривень.

    Як підтверджено матеріалами справи, а саме посвідченнями ветеранів війни, позивачі є: ОСОБА_2 інвалід війни I групи, ОСОБА_3 інвалід війни II групи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інваліди війни III групи, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 учасники бойових дій, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 учасники війни.

    Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана позивачами Постанова КМУ № 149( 149-2013-п ) їх стосується, оскільки вказаною постановою встановлено розмір виплати разової грошової допомоги, передбаченої, зокрема, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі — Закон № 3551), як інвалідам війни та учасникам війни і бойових дій, отримуваної позивачами у період дії оскаржуваної постанови.

    Згідно п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України Окружний адміністративний суд м. Києва може оцінювати акти Кабінету Міністрів України виключно на предмет законності. Оцінка зазначених актів на предмет відповідності Конституції України відноситься до компетенції Конституційного Суду України згідно ст. 150 Конституції України( 254к/96-ВР ), ст. 13 Закону України( 422/96-ВР ) "Про Конституційний Суд України".

    За таких обставин суд оцінює відповідність оскаржуваної постанови законодавству виключно по відношенню до законів України, і не оцінює відповідність їх Конституції України.

    Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

    Стаття 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ), закріплюючи одну з найважливіших засад правової держави — принцип поділу влади, одночасно визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

    Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Статтею 113 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

    Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85( 254к/96-ВР ), 87 Конституції України( 254к/96-ВР ).

    Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України.

    Згідно з п. 1 ст. 116 Конституції України( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.

    Відповідно до статті 117 Конституції України( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

    Частиною першою статті 113 ( 254к/96-ВР ), статтею 116 Конституції України( 254к/96-ВР ) та статтею 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 2591-17 ) визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, здійснює внутрішню політику держави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.

    Згідно з положеннями статей 2 та 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" до основних завдань та повноважень Кабінету Міністрів України віднесено, зокрема, забезпечення проведення політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

    Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (частина 1 статті 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та частини 1 статті 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

    За змістом статті 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

    Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України ( 5515-17 ) "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

    Таким чином, в такий спосіб, на законодавчому рівні, керуючись нормами бюджетного законодавства України та враховуючи обсяг бюджетних призначень, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік"( 5515-17 ), Кабінет Міністрів України встановив розмір виплати разової грошової до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни, які затверджені оскаржуваною Постановою № 149( 149-2013-п ).

    Щодо порушення оскаржуваною постановою КМУ № 149 саме положень Закону № 3551( 3551-12 ) та Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" ( 2017-14 ) суд зазначає наступне.

    Правовий статус ветеранів війни та заходи створення належних умов для їх життєзабезпечення, які сприяють формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначено Законом № 3551.

    У відповідності до ст. 2 вказаного Закону, він спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

    Відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти — встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій

    Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

    В рішеннях Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011( v020p710-11 ) та від 25.01.2012 року № 3-рп/2012( v003p710-12 ) зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Крім того, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту, за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ).

    Частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України( 2456-17 ) встановлено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюється виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншими нормативно-правовими актами бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідно норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

    Згідно зі ст. 95 Конституції України( 254к/96-ВР ), виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування видатків.

    У той же час, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України ( 5515-17 ) "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено, що у 2013 році норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

    Таким чином, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2( 254к/96-ВР ), 3 статті 116 Конституції України( 254к/96-ВР ).

    Враховуючи особливості застосування та реалізації положень ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"( 3551-12 ), де до функцій Кабінету Міністрів України віднесено, зокрема, встановлення розмірів відповідних виплат, які здійснюються у тому числі тій категорії громадян, до якої належать позивачі, суд приходить до висновку, що в оскаржуваній частині постанова Кабінету Міністрів України № 149( 149-2013-п ) не суперечить законам України та статті 53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод( 995_004 ). За таких обставин у суду відсутні підстави стосовно визнання її частково незаконною.

    Крім того, суд зазначає, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини( 995_015 ) розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

    При цьому заслуговує на увагу, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року у справі № 3-рп/2012 ( v003p710-12 ) державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

    Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції( 254к/96-ВР ) та законів України

    Отже, оспорювана постанова Кабінету Міністрів України повністю узгоджується з наведеною позицією Конституційного Суду України.

    Таким чином, положення ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік"( 5515-17 ), які є останніми за часом набуття чинності та встановлюють особливості регулювання спірних відносин, відповідно до яких на Кабінет Міністрів України покладено виконання функцій (обов'язку) щодо встановлення розмірів відповідних виплат.

    Як вбачається з оскаржуваного акта, видаючи Постанову № 149, Кабінет Міністрів України діяв на виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим законом, а відтак правові підстави вважати оскаржуваний акт у спірній частині незаконним, немає.

    Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача матеріально шкоди, суд зазначає наступне.

    Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України( 435-15 ) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

    а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

    б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода — це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду — див. коментар до ст. 22 ЦК України( 435-15 ));

    в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки — завдана шкода;

    г) вина завданої шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

    Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 року).

    Отже, враховуючи попередні висновки щодо відсутності правових підстав вважати оскаржуваний акт у спірній частині незаконним, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача — суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, позивачам слід відмовити.

    Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

    Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

    Керуючись ст. ст. 2 — 15, 17 — 18, 33 — 35, 41 — 42, 47 — 51, 56 — 59, 69 — 71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 — 107, 110 — 111, 112, 121, 122 — 143, 151 — 154, 158, 162, 163, 167, 185 — 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 — відмовити повністю.

    Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 3 вересня 2013 року.

    Постанову у повному обсязі складено 9 вересня 2013 року.

    Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України( 2747-15 ), та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185 — 187 цього Кодексу.

    Головуючий Суддя

    О. А. Соколова

    Судді

    Н. Г. Вєкуа А. С. Мазур

    {Текст взято з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/}

    Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.6/5, основан на 25 голосах.
    Нравится

    Это будет Вам интересно

    Про призначення О. Чухрая головою Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Президент України

    Розпорядження  Президента України Призначити ЧУХРАЯ Олексія Володимировича головою Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області. Президент України

    Про розгляд запиту (щодо врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати), Міністерство доходів і зборів України

    Про розгляд запиту (Витяг) Щодо запитуваного листа Міністерства доходів і зборів України від 14.10.2013 № 13131/6/99-99-19-03-02-15 повідомляє наступне. Стосовно віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток надана узагальнююча податкова консультація ( v0123837-12 ), затверджена наказом ДПС України від 15.02.2012 № 123.

    Про втрату чинності деяких наказів Фонду державного майна України, Фонд державного майна України

    Про втрату чинності деяких наказів Фонду державного майна України З метою приведення нормативно-правових актів Фонду державного майна України у відповідність до вимог чинного законодавства НАКАЗУЮ:

    Змінено строки сплати єдиного внеску

    Закон України від 18.09.2012 № 5292 VIПро внесення змін до статей 9 і 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінює терміни ...

    Об адвокате
    Просто замечательный! Хорошенький интернет проектик! Классно! Всё очень удобно и просто. Спасибо за профессиональный сервис!

    Всем большое спасибо. Ваш интернет сайт,без всякого сомнения, сейчас - неповторимый в своем роде. Здорово, что есть такие так необходимые всем интернет проекты. Этот интернет проект весьма удобен в пользовании. На нем полезно отдыхать - просто и быстро.
    Рекомендовано Адвокатом
    Телефон семейных адвокатов
    Статьи о семейном праве
    Стягнення заборгованості через суд

    Стягнення заборгованості через суд Часто стягнення заборгованості з боржника буде можливим здійснити лише після того, як було розглянуто та задоволено судом ...

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим Сьогодні можна ініціювати «розділ» шлюбу з ув'язненим в суді, РАЦСі, якщо не мається спільних дітей.

    Консультации Адвоката
    Новости Семейного права
    Утверждена программа празднования Нового года ...

    Утверждена программа празднования Нового года в Киеве Мэр Киева Виталий Кличко утвердил программу празднования Нового года в столице. Об этом говорится в сообщении пресс-служба Киевской городской государственной администрации.

    Очільники вищих органів судової влади звернулися ...

    Очільники вищих органів судової влади звернулися до  Президента України та Голови Верховної Ради України У зв’язку із підготовкою внесення змін до бюджетного законодавства, в яких передбачається зарахування коштів від надходження судового збору до загального фонду державного бюджету, чим повністю ...

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского ..

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского райсуда г.Киева 13 декабря с. г. в преддверии Дня работников суда на территории учебно-тренировочной базы ФК «Динамо» состоялись финальные матчи и торжественное закрытие V турнира по мини-футболу среди команд судебных учреждений за Кубок «Фемиды». Турнир проводится под патронатом Совета судей Украины и Государственной судебной администрации (ГСА) Украины.

    77622d60ce9d54ae9fda0d258266067b