Де притулились душі емігрантів?

    Де притулились душі емігрантів?

    Це одне із запитань і в поезії канадійки Ліди Палій, уродженки Львова

    Пам’ятаю, відчиняються двері, а згори долинає: «Лідо, то хто? А, пан Михайло?! Вибачте, що не можу до вас зійти — я ще не нафарбована. Як будете в нас увечері, тоді поп’ємо кави й поговоримо».

    Збираючись до Торонто, я щоразу знав: треба привезти пані Палій два-три цікавих романи — Ліда вже всі бібліотеки перерила в пошуках ще не читаних мамою. Якби існувала премія найкращому читачеві, то я рекомендував би присудити її саме Анні Палій. Це ж яку бібліотеку вона прочитала!

    Прикмети світу «на кінці молитов»

    Ще мав запрошення на сторіччя пані Анни, до якого вона не дожила менше місяця. Часто згадую оте її «я ще не нафарбована» — свідчення того, що жінка постійно тримала себе «у формі», не здавалася літам.

    Батько Лідин, Андрій Палій, був надзвичайно популярним у довоєнній Галичині. Директор «Маслосоюзу», відомий громадський і культурний діяч. Його молодість минула у строях січового стрільця, а згодом — старшини УГА. Андрія Палія, очевидно, знав увесь Львів. Ліда добре пам’ятає і той час, і ще давніший, коли вона була «панночкою з доброго дому», а весь світ був для неї Львовом.

    Той світ згорів у полум’ї війни. Для Ліди вже не було ні Львова, ні Стрия, ні сонячної Терпилівки — села на Тернопільщині, де жили її родичі й куди Палії відправляли доньку на літо.

    Повернення в минуле не було. Андрій Палій спробував відновити в Канаді «Маслосоюз» — не вийшло. Він помер, лишивши в тих, хто його знав, відчуття, що з цього світу відійшла незреалізована людина. Ще одна втрачена українська сила не на своїй землі.

    Якби навіть не знати біографії Ліди Палій, а тільки прочитати її вірші, все одно відчулося б: поетеса живе в тій реальності, яка не стала їй до кінця рідною і близькою. Щоденно з ностальгією згадує інші краєвиди, інших людей. Її лірична героїня визбирує з пам’яті дорогі прикмети того світу з минулого, де все назавжди застигло на своїх місцях; десь там, «на кінці молитов», як сказано в одному з її віршів.

    Вона охоплена побоюванням, що час мине й усе довколишнє зникне, перетвориться на попіл забуття. І в її душевному жесті прозирає протест проти цієї зникомості і проминальності. Це справді глибоко достовірні рядки:

    У дзеркалі піймала зелене дерево, швидко накрила платком, аби не відлетіло у вирій. Тепер стане в мене листя на цілу зиму.

    Років з десять тому в рецензії на збірку Ліди Палій «Сон-країна» Марко Павлишин писав, що її визначальний мотив — це туга за недосяжним, за тим, що не є і не може стати дійсністю. І причина того, за словами критика, не тільки емігрантський статус авторки поезій. На його гадку, такий стан характерний для «українців загалом та людей нашого часу зокрема».

    Характерний мотив напівреальності навколишнього світу, напівприсутності в ньому людей і речей, невиразність стосунків, для яких характерна не подієва реалізованість, а пунктирна потенційність — це те, що знову й знову ненав’язливо зринає в поезії Ліди Палій. Зрештою, неможливо однозначно-вичерпно витлумачити зміст людських стосунків, який розсипається на тисячі варіантів прочитання.

    Коли ми верталися в місто, ти став будинком із сірого каменю. З вікон твоїх вибігали діти, дверима виходили жінки, обвантажені картоплею і хлібом. В коридорах пахла дешева кава. Тоді я викинула ключ, який ти дав мені учора.

    Ліда Палій також підкреслює синхронність подій у природі й у людському житті, які відлунюють одне в одному:

    Не можу спати, бо чую, як місяць ходить босоніж по холодній підлозі. Мороз тріщить у стінах, а в моїх жилах пересипається сухий сніг, мов пісок у годиннику.

    Пані Ліда Палій. Україна для неї — насамперед Львів. Фото з сайту lucorg.com

    Погляд у те, що не вмирає в пам’яті

    Час прощань, згадувань і спроби вертань (бодай у думках), час доріг — тих, які розгортаються перед очима туристки, й уявних духовних одіссей, чужомовні людські оркестри на вулицях Торонто, повсюдні, хоч і не завжди усвідомлені навіть для самої Ліди Палій пошуки національної самоідентифікації — усе це її поезія, що має акварельну чистоту барв («дипломна» професія Палій — художник), стилістичну нескаламученість та щемкуватий мінорний тон, огранений чистим світлом і духовною пластикою. Такою її знаємо з попередніх книжок і пізнаємо з книжки старих і нових поезій «Дні смутку», що побачила світ торік у видавництві «Ярославів Вал».

    Характерно, що в поезію Палій прийшла через прозу. У неї є подорожній твір, який цілком можна прийняти за програмовий. У кожному разі, без нього важче було б зрозуміти й особливості життєвої долі Ліди Палій, і саму художню практику авторки в її «географічних» новелах. Це «Станція «Сон-дитинство», написана ще 1968 року. Саме тоді Ліда Палій уперше по довгій розлуці приїздила в Україну. Львів захопив її кожним будинком, кожною вулицею, кожною подробицею побуту. Львів для неї — уособлення України, яку вона пам’ятала на чужині й про яку мріяла.

    Та в одному її есе читаємо: коли приїздить в Україну, то ловить себе на відчутті, що тут вона — не вдома. І таке саме відчуває в Канаді.

    Де ж її справжній дім? Де насправді притулилася її душа? Може, вона назавжди зависла у високих небесах над Атлантичним океаном? Про це запитує себе Ліда Палій. Це може повторити не один індивід із тих, кому судилася еміграція. Як казав Поль Елюар, поезія — шлях від обрію одинака до обрію всього людства.

    Урядовий Кур'єр

    Рейтинг: 4.7/5, основан на 25 голосах.
    Нравится

    Это будет Вам интересно

    Про зміни і доповнення до Статуту Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), Центральна спілка споживчих товариств України

    Про зміни і доповнення до Статуту Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) XXI (позачерговий) з'їзд споживчої кооперації України ПОСТАНОВЛЯЄ:

    Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 січня 2012 року № 3, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2013 р. за № 1020/23552 Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03 січня 2012 року № 3

    Відсотки компенсуватимуть щомісяця

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства готове компенсувати відсоткову ставку за іпотечними кредитами у рамках соціальної ініціативи Президента ...

    В Італії загинула українка

    Міністерство закордонних справ України підтвердило загибель українки в Італії.

    Об адвокате
    Для меня это была находка! Третью неделю сижу у Вас на интернет портале и валить отсюда не собираюсь. Интересно, здорово!

    Очень уникальный, актуальный и абсолютно не похожий на существующие ресурс! Я хочу отблагодарить вас материально. Как это можно организовать?
    Рекомендовано Адвокатом
    Телефон семейных адвокатов
    Статьи о семейном праве
    Стягнення заборгованості через суд

    Стягнення заборгованості через суд Часто стягнення заборгованості з боржника буде можливим здійснити лише після того, як було розглянуто та задоволено судом ...

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим

    Розірвання шлюбу із засудженим, або ув'язненим Сьогодні можна ініціювати «розділ» шлюбу з ув'язненим в суді, РАЦСі, якщо не мається спільних дітей.

    Консультации Адвоката
    Новости Семейного права
    Утверждена программа празднования Нового года ...

    Утверждена программа празднования Нового года в Киеве Мэр Киева Виталий Кличко утвердил программу празднования Нового года в столице. Об этом говорится в сообщении пресс-служба Киевской городской государственной администрации.

    Очільники вищих органів судової влади звернулися ...

    Очільники вищих органів судової влади звернулися до  Президента України та Голови Верховної Ради України У зв’язку із підготовкою внесення змін до бюджетного законодавства, в яких передбачається зарахування коштів від надходження судового збору до загального фонду державного бюджету, чим повністю ...

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского ..

    Обладателем Кубка «Фемиды» стала команда Оболонского райсуда г.Киева 13 декабря с. г. в преддверии Дня работников суда на территории учебно-тренировочной базы ФК «Динамо» состоялись финальные матчи и торжественное закрытие V турнира по мини-футболу среди команд судебных учреждений за Кубок «Фемиды». Турнир проводится под патронатом Совета судей Украины и Государственной судебной администрации (ГСА) Украины.

    77622d60ce9d54ae9fda0d258266067b