Різдвяні свята ще озиваються запахами смакот і барвистими калейдоскопами вражень
Ще не оговталися від розмаїття новорічних і різдвяних смакот недавно перенаселені ними холодильники українців. Їхні духмяні запахи причаїлися десь за новими, значно буденнішими наїдками і озиваються вже майже пошепки, найтоншими сопрано, коли відчиняють господарі двері домашніх хранителів харчового холоду. Флюїди зниклих холодців, шинок, домашніх ковбас, кров’янок, голубців, узварів ще й викликають із пам’яті всіх тих, з ким за святковими столами трапезували, себто дорогих гостей. І тих, для кого не забували поставити ще одну миску з ложкою куті і свічку, — душ усіх предків.
Кла-а-а-сно! Фото Володимира ЗАЇКИ
Та не хлібом єдиним… Це особливо стосується Різдвяних празників, упродовж яких торжествують наші душі, — Христос народився! І, кажуть, відчиняються їм небеса, щоб відгукнутися на мрії і сподівання тих, хто гідний дива.
Вони — з «кортежу» Маланки
Природа застеляла в такі дні землю сніговими килимами й ряднами ще й для того, щоб їхня сліпуча білизна слугувала тлом барвам: прикрас на ялинках, орнаментів гірлянд, дійства вертепників, квітчастих хусток, фартухів та багатьох інших складових народних строїв; персонажів казок і народнихзвичаїв, які прикинулися на ярмарках сувенірамий іграшками на подарунки.
Під дзвони не танцюють... Фото Володимира ЗАЇКИ
По-справжньому все те розглядалося й сприймалося лише крізь великі скельця окулярів радісного настрою і дитячого сприйняття святкових подій.
Як не усиновити цього сніговичка? Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Та не всі пізнавали драйв від пірнання в ополонки й просторіші йорданські води, перед якими розступилися льоди.
Двоє і холоднеча: хто переможе? Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Зате смак свяченої водиці знайомий кожному. І всі охочі могли відчути небеса, таїнствами яких розмовляли між собою дзвони.
