Через непорозуміння між операторами страждає споживач
Лариса ДАЦЮК, Людмила ЩЕКУН, «Урядовий кур’єр»
Виявляється, опинитися зі своїм телефоном поза зоною досяжності можна не лише через технічні причини (природні катаклізми, викрадений кабель тощо), а й через сварку між операторами. Саме у таку халепу втрапили кримчани, коли 1 серпня «Укртелеком» в односторонньому порядку розірвав договір про взаємоз’єднання мереж із «Кримтелом» через борг останнього в сумі 10 млн грн. Як результат — майже 20 тис. абонентів залишилися без зв’язку, вони не могли зрозуміти, що сталося. Поза межею досяжності не опинилися лише ті, хто примудрився приєднатися до мережі загального користування через точки дрібних операторів.
Звідки ноги ростуть?
— 1 серпня наша компанія вела майже 10-годинні перемовини з «Укртелекомом» щодо відновлення зв’язку для городян. Наприкінці дня люди отримали змогу дзвонити лише у «швидку», — згадує одна з працівниць абонентського відділу «Кримтелу».
Однак насправді телекомунікаційний колапс місцевого значення стався не так уже й спонтанно. Конфлікту між «Кримтелом» та «Укртелекомом» понад 10 років. На півострові переконані, що ще з 1990-х років маленька приватна телефонна компанія муляла очі потужному конкурентові. Щоправда, тиск тоді був незначний. Та вже на початку 2000-х усе змінилося: «Укртелеком» теж став приватним, і йому від держави дісталися сотні кілометрів прокладених дротів, магістралей і багато іншого. Новий господар переглянув старі угоди про співпрацю й уклав нові. Під час формування орендної плати на колишнє держмайно думка «Кримтелу» нікого не цікавила, тож «Укртелеком» одноосібно встановив ціну. Натомість плата за оренду приміщень, стовпів, шаф тощо для кримського провайдера виросла майже вчетверо-уп’ятеро. Так, якщо раніше компанія платила за приміщення в Сімферополі, де розташована АТС «Кримтелу» (коли воно належало місту), 40 тис. грн на місяць, то тепер доводиться викладати вже 220 тис. Для невеличкої компанії, яка має обіг менше мільйона гривень на рік, це непідйомна сума. При цьому ніхто не враховував, що доходом «Кримтелу» за ліцензійними умовами є лише абонплата, яку регулює Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). І хоч скільки разів компанія намагалася звертатися до «Укртелекому» із проханням отримати відстрочення на погашення боргів, поступок добилася лише раз. За однією з угод їй дали відстрочення на три роки на погашення боргів.
Більш того, як запевнили у «Кримтелі», у багатьох цінових питаннях компанія тримає не максимальну планку, щоб хоч якось конкурувати з іншими операторами. Приміром, абонплата за телефон у неї становить 21 гривню, тоді як в «Укртелекомі» така сама послуга коштує вже за 30. Є запас, можна підняти ціну до 30 гривень, але це не вирішить питання кредиторської заборгованості.
Телемережу об'єднають у судовому порядку. Фото Віталія ДУБЧАКА
Нова кримська «війна»
Утім, історія з відключенням кримчан від телефонного зв’язку через давній конфлікт операторів не нова. Але торік у конфлікт втрутилася НКРЗІ, й до крайнощів не дійшло. Нині ж, коли історія повторилася, «Укртелеком» надіслав боржникові пропозицію продати йому мережу. У «Кримтелі» її не сприйняли і звернулися до суду з проханням оголосити компанію банкрутом. Феміда автономії 14 червня задовольнила його і постановила протягом року припинити підприємницьку діяльність ТОВ «Кримтел».
У відповідь нацоператор вирішив не тягти кота за хвіст й, аби не зростала заборгованість, одразу відключив абонентів. Мовляв, попередження про від’єднання було. І дарма що його надіслали за 10 днів, тоді як згідно з чинними законодавчими нормами, абонентів «Кримтелу» треба було попередити значно раніше. Нині ж, коли процедуру банкрутства запущено, призначений судом ліквідатор компанії «Кримтел» Сергій Шатунов вважає, що згідно з чинним законодавством вона не має впливати на технологію подачі зв’язку. За його словами, весь колектив компанії і все обладнання працюють. Абоненти можуть телефонувати по Криму, Україні та за кордон, а також у «швидку», міліцію, пожежну Сімферополя. На інші номери в межах міста на телефони «Укртелекому» можуть додзвонюватися лише після того, як наберуть зоновий код міста. В цьому разі вмикається міжміський зв’язок та інша тарифікація. До речі, як гаситиметься ця різниця і за чий рахунок — невідомо.
Своєї провини у тому, що сталося, нацоператор не вбачає. Навпаки, вважає, що інформація, яку поширюють ЗМІ «про начебто неправомірність дій та навіть причетність ПАТ «Укртелеком» до накопичення боргів ТОВ ВК «Кримтел» (зокрема через збільшення орендної плати) не відповідає дійсності. Оскільки саме керівництво ТОВ ВК «Кримтел» довело компанію до банкрутства, неефективно спрямовуючи отримані від своїх абонентів кошти за користування телефонним зв’язком на власні потреби, а не на виконання своїх зобов’язань за господарськими договорами, які б надавали змогу продовжувати діяльність у сфері телекомунікацій та отримувати дохід від цієї діяльності».
Час спливає (минуло вже два тижні), а розв’язати проблему не вдається. Не допомогла в налагодженні контактів і селекторна нарада, що відбулася наприкінці минулого тижня. Присутній на ній голова Рескомітету Криму з транспорту та зв’язку Микола Черевков від імені місцевої влади просив відновити зв’язок і не примішувати сюди господарський конфлікт, але його прохання проігнорували.
А доки тривають усі ці розбірки, користувачі стаціонарного зв’язку в Криму замислюються над тим, чи потрібний він їм взагалі. Ймовірно, люди почнуть відмовлятися від цієї послуги і «Укртелеком» не отримає омріяних 20 тис. абонентів кримського провайдера. В автономії переконані, що дії нацоператора незаконні, адже розрив в односторонньому порядку договору про взаємоз’єднання можливий лише після розгляду спору НКРЗІ.
Добре, що хоч є реакція НКРЗІ на це протистояння. 9 серпня на черговому засіданні вона розглянула звернення оператора ТОВ ВК «Кримтел» з цього приводу і прийняла рішення, за яким оператори ПАТ «Укртелеком» і ТОВ ВК «Кримтел» до 14 серпня 2012 року мають провести переговори щодо взаємоз’єднання телемереж. Якщо ж виникне потреба, вони мають звернутися до НКРЗІ для досудового вирішення спору згідно зі ст. 61 Закону «Про телекомунікації».
PS. Коли матеріал був готовий до публікації, за участю представників зацікавлених сторін відбулося ще одне засідання НКРЗІ, на якому прийняли рішення щодо досудового врегулювання умов взаємоз’єднання між ТОВ ВК «Кримтел» та ПАТ «Укртелеком». Під час розгляду цього питання було встановлено, що кримський оператор, подаючи звернення до суду про визнання себе банкрутом, не передбачив правові наслідки такої дії. Зокрема не звернувся до ПАТ «Укртелеком» із проханням виключити з умов договору про взаємоз’єднання право однієї зі сторін на односторонній розрив договору за умов визнання іншої сторони банкрутом. Тож керуючись статтями 6, 16, пунктами 12 та 19 частини першої статті 18, пунктами 1, 2, 7 частини першої статті 32, частиною першою статті 35, главою IX Закону «Про телекомунікації», Правилами взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування, комісія ухвалила рішення відмовити ТОВ ВК «Кримтел» у задоволенні звернення щодо відновлення взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж та визнати його відповідальним за несвоєчасне попередження споживачів про припинення надання телекомунікаційних послуг. Крім того, комісія звернула увагу ПАТ «Укртелеком» на необхідність дотримання частини шостої статті 60 Закону «Про телекомунікації» щодо дотримання порядку повідомлення НКРЗІ протягом припинення дії договору про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, а не після односторонньої відмови від нього. Задля захисту власних господарських інтересів НКРЗІ рекомендувала обом компаніям діяти у встановленому законодавством судовому порядку.
КОМПЕТЕНТНО
Ігор СИРОТЕНКО, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації:
