Справа № 180/247/13- ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2013 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої Тананайської Ю.А.
при секретарі Котовій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи відділ державної виконавчої служби Марганецького міського управління юстиції, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, оскільки до жовтня 2012 року проживали разом, мали з відповідачем спільний бюджет, за спільні кошти утримували дитину, на рівні з позивачем забезпечували її харчуванням, одягом, вели домашнє господарство. У вересні 2012 року посварився із дружиною та вона пішла із сином проживати в інше місце. Про те, що дружина подала виконавчий лист та нараховано заборгованість дізнався тільки в жовтні 2012 року.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що у жовтні 2006 року рішенням Марганецького міського суд з нього стягнуто аліменти на утримання сина. Після чого з дружиною помирилися, проживали разом, вели спільне господарство. В 2010 році після чергової сварки дружина звернулася із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та пред'явила його до виконавчої служби. Протягом 2010-2012 років дружина не отримувала аліменти, але не зверталася нікуди, що є підтвердженням того, що проживали разом. Цей час вели спільне господарство, разом купувати спільні речі, ремонтували квартиру, дружина їздила до інституту в Ровенську області, він надав їй свою банківську картку. За період з 2010 року по жовтень 2012 року склалась заборгованість по аліментам у розмірі 18690 грн. 12 коп., від сплати якої просив звільнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що проживали разом, вона знімала кошти з банківської картки, коли їздила на навчання до інституту, виконавчий лист знаходився у виконавчий службі, якщо нарахували заборгованість, то її необхідно виплачувати , їй не має різниці, чи колишній чоловік виплатить, чи виконавча служба. Не зверталася до ВДВС протягом 2010-2012 років , не дізнавалася, чого не сплачуються аліменти.
Представники ВДВС Марганецького МУЮ суду пояснили, що виконавчий лист було подано в 2010 році, оскільки часто змінювалися державні виконавці, то при передачі справ не звернули уваги, що не відправлено виконавчий лист за місцем роботи, за весь період відповідач жодного разу не зверталася д ВДВС з приводу не сплати їй аліментів, вперше звернулась в жовтня 2012 року. Заборгованість за період з 19 листопада 2010 року по 1 жовтня 2012 року складає 14812 грн.95 коп.
Представник Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ надав заяву про розгляд спраи без їхньої участі.
Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Марганецького міського суду від 3 жовтня 2006 року з Позивача на ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку(доходу) на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 6.09.2006 року до повноліття дитини.
19 листопада 2010 року ОСОБА_2 видано дублікат виконавчого листа , який пред'явлено 19.11.10 року до ВДВС Марганецького МУЮ для виконання.
В судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист не направлявся за місцем роботи Позивача та місцем отримання пенсії. Після звернення ОСОБА_2 до ВДВС в жовтні 2012 року було направлено виконавчий лист для виконання за місцем роботи Позивача.
Державним виконавцем визначено заборгованість за період з 19 листопада 2010 року по 1 жовтня 2012 року, яка складає 14812 грн.95 коп. (7289 грн.82 коп. із заробітної плати, 7110 грн.10 коп. із пенсії).
Відповідно до ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв»язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Марганецького міського суду від 4 березня 2013 року встановлено, що у вересні 2012 року сторони припинили вести спільне господарство, проживають окремо.
У судовому засіданні не заперечувалось сторонами, що в період з 2010 року по вересень 2012 року, включно, сторони проживали однією сім»єю за адресою м.Марганець , вул.Лермонтова 14/15.
Вказані обставини підтверджуються і поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_6, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом та вели спільне господарство, в тому числі й утримували дитину до жовтня 2012 року; і роздруківкою відомостей з банківської картки, відповідно до якої кошти з банківської картки ОСОБА_1 знімалися у Ровенскій області в період з грудня 2011 року по травень 2012 року, за місцем навчання ОСОБА_2, яка в судовому засіданні не оспорювала, що знімала ці кошшти.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача, що не зважаючи на те, що вони проживали разом неохідно стягувати аліменти з Позивача, бо він не утримував дитину, оскільки вказані обставини суперечать зібраним по справі доказам в їх сукупності, крім того позивач у судовому засіданні підтвердила, що за період з листопада 2010 року по жовтень 2012 року зі скаргами на дії ВДВС з приводу невиконання рішення про стягнення аліментів не зверталася, вказане питання не вирішувала.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, в розмірі звільнення від сплати заборгованості, визначеної державним виконавцем в сумі 14812 грн.95 коп., нарахованої за виконавчим листом № 2-1126/06, виданим Марганецьким міським судом 19 листопада 2010 року.
Судові витрати, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 57, 58, 60, 59, 209,212, 214 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_2 за період з 19 грудня 2010 року по 1 жовтня 2012 року в розмірі 14812 грн.95 коп., нарахованої за виконавчим листом № 2-1126/06, виданим Марганецьким міським судом 19 листопада 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 229 гривень 40 коп.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не приймали участь в судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.
Суддя: Ю. А. Тананайська
