УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2013 року справа № 2а-5804/11 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",-
В С Т А Н О В И Л А :
10 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області, де просив визнати незаконною бездіяльності відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити йому різницю за період з 01.01.2008 року по день винесення рішення, і в подальшому. Також просив поновити строк звернення до суду.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2011 року позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправними дії відповідача щодо виплати підвищення пенсії у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу підвищення до пенсії за період з 10 липня 2010 року по 25 березня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.
Ухвалою суду першої інстанції від 21.01.2011 вимоги заявлені за період з 01.01.2006 року по 09.07.2010 року - залишено без розгляду. Названа ухвала суду не є зміненою або скасованою.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову в частині задоволених вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні цих вимог, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права, а висновки щодо перерахунку доплати до пенсії не відповідають бюджетному законодавству.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абз. 1 ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.
Згідно зі ст. 6 цього Закону вона має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни»не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян -є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Колегія суддів вважає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, бо це суперечить вимогам ст. 46 Конституції України та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 цього Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Закон не передбачає можливості щодо захисту прав особи від порушень, що, на думку позивача, можуть виникнути у майбутньому.
Судом першої інстанції вірно було застосовано норми ст. ст. 99,100 КАС України та правильно визначено період, за який необхідно здійснити перерахунок доплати до пенсії позивачу.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 200 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Судді: О.А. Проценко
А.В. Шлай
