Номер провадження 2-а/754/310/14
Справа №754/6091/14-а
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.05.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Скрипка О.І.
при секретарі - Козоріз І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
16 квітня 2014 року до суду надійшов вищевказаний позов, в якому позивачка посилається на неправильність нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1996 року по 2013 рік включно.
В судове засідання позивач та її представник ОСОБА_3 не з»явилися, згідно клопотання просять розглянути справу без їх участі. Суд вважає можливим розглядати справу без їх участі, за наявних у справі матеріалів.
Представником Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надані суду письмові заперечення проти позову. В своїй заяві також просить проводити розгляд справи без участі представника.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачка є евакуйованою у 1986 році із зони відчуження, віднесена до 2 категорія.
Позивачка звернулася до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій посилалася на неправильність нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1996 року по 2013 рік та просила про здійснення перерахунку і виплати щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1996 року по 2013 рік включно.
Листом відповідача Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 02.04.2014 року, позивачці відмовлено в задоволенні її заяви.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-12, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, щорічна допомога на оздоровлення, була передбачена в сумі: 26 грн. 70 коп..
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, Установити громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам І і II групи - 120 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень; інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.
На обліку в управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, позивач перебуває з 01.07.2000 року.
У період з 1996 року по 1999 рік, позивачка на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, не перебувала, тому, за цей період відповідач не порушував прав позивачки щодо щорічної допомоги на оздоровлення.
За період з 2000 року по 2013 року, позивачці щорічна допомога на оздоровлення, нараховувалась і виплачувалась із урахуванням вищезазначених нормативно-правових актів, які є чинними, і які не визнавалися неконституційними.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст.4-16, 158-164 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
