КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3336/11 Головуючий у 1-й інстанції: Плахотнюк К.Г.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
УХВАЛА
Іменем України
"31" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 15 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 15 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов»язано Відповідача провести нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 26.02.2011 року по 22.07.2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», Відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду в Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 15 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.
