АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22-ц/774/8840/13. Головуючий суддя у суді 1 інстанції Слюсар Л.П.
Категорія 27 Доповідач - суддя Пономарь З.М.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 вересня 2013 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Пономарь З.М., суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л., при секретареві Литвиненко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Індустріального райсуду м. Дніпропетровськ від 11.06.2013р. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як з солідарних боржників, стягнуто суму боргу за кредитним договором № СL-300/1781/2006 від 23.06.2006р. та договорами поруки SR-300/1212/2006 від 23.06.2006р., SR-300/1211/2006 від 23.06.2006р. у розмірі 206458 грн. 28 коп., яка включає заборгованість за кредитом - 123394 грн.43 коп., суму несплачених відсотків за користування кредитом - 25136 грн.71 коп. та пеню за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним Договором -57927 грн. 14 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
23.06.2006р. між АКБ « Райффайзенбанк Україна» (правонаступник - ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № СL-300/1781/2006, за яким останньому надано кредит у сумі 17802,00 дол. США зі сплатою за користування кредитними коштами 12,5 % річних та з кінцевим терміном його повернення 23.06.2012р. (а.с.7-10). Виконання кредитних зобов'язань забезпечено договором застави та відповідними договорами поруки за №SR-300/1211/2006 від 23.06.2006р. - між банком та ОСОБА_2 та між банком та ОСОБА_4 (а.с.13-16). 12.11.2010р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір, за яким останнє придбало кредитний портфель, у тому числі, і право вимоги за кредитним договором № СL-300/1781/2006 від 23.06.2006 та договорами поруки SR-300/1212/2006 від 23.06.2006р., від 23.06.2006р. (а.с.78-157).
За відомостями банку у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість по кредитному договору, яка станом на 20.12.2010р. становила 206458,28грн., у тому числі, 123394 грн.43 коп. заборгованості за кредитом, 25136 грн.71 коп. відсотків за користування кредитом та 57927 грн. 14 коп. пені.
Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.526,543,1048.1049,1054 ЦК України ухвалив рішення про солідарне стягнення на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вказаної кредитної заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на арешт предмету застави - автомобіль на підставі виконання виконавчого напису не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять доказів тому, що фактично відбулось звернення стягнення заборгованості на предмет застави з частковим або повним погашенням кредитної заборгованості. Не підтверджено даного факту представниками ОСОБА_2 і суді апеляційної інстанції. За таких обставин саме по собі існування виконавчого напису та арешту предмета застави не є підставою ні для звільнення від стягнення кредитної заборгованості, ні для відрахування вартості предмета застави з суми цієї заборгованості. Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про її неповідомлення про збільшення розміру фіксованої відсоткової ставки також не можуть бути прийняті до уваги. Згідно п.1.4.1.5, 1.4.1.5.1. кредитного договору у разі його невиконання чи неналежного виконання сторонами погоджено факт підвищення фіксованої процентної ставки без укладення додаткової угоди чи/та графіку повернення кредиту та сплати процентів. За п.1.1., 1.2., 2.1., 2.1.2., 2.3.1. укладеного з ОСОБА_2 договору поруки сплата відсотків за користування кредитними коштами відбувається у розмірі, строки та порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого вона як поручитель ознайомлена. Уклавши договір поруки, ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати у солідарному порядку за повне та своєчасне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі та за передбаченими у ньому умовами.
Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню воно не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді :
