Справа №705/6113/14-к
1-кп/705/495/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.12.2014 Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.
з участю:
секретаря судового засідання Дехканбаєвої О.О.
прокурора Грущинського О.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014250100000646 від 31.07.2014 року, по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Томашівка, Уманського району Черкаської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, на утриманні дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 23.06.2011 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2011 року на підставі ст. 78 КК України відмінено звільнення від відбування покарання з іспитовим строком і направлений в місця позбавлення волі строком на 4 роки; звільнений 13.06.2014 року згідно з Ухвалою Придніпровського районного суду Черкаської області із застосування до засудженого ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, - судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, маючи єдиний злочинний умисел на викрадення чужого майна та усвідомлюючи, що для реалізації своєї злочинної мети необхідно вчинити декілька тотожних діянь, кожне з яких спрямоване на реалізацію цього єдиного умислу, 28 липня 2014 року приблизно о 09 годині 00 хвилин в с. Томашівка, Уманського району Черкаської області, перебуваючи з дозволу власника на території домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_2, і належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з території вказаного домоволодіння викрав металобрухт загальною вагою 600 кілограм, вартістю 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм, на загальну суму 1 500 гривень. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, охопленні єдиним умислом, 29 липня 2014 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин в с. Томашівка, Уманського району Черкаської області, перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, належного ОСОБА_2, за аналогічних обставин, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, викрав металобрухт загальною вагою 360 кілограм, вартістю 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм, на загальну суму 900 гривень. Загалом ОСОБА_1 викрав 960 кілограм металобрухту на загальну суму 2 400 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, 07 вересня 2014 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, в с. Томашівка, Уманського району Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом виймання шибки вікна проник в приміщення будинку, що розташований по вул. Зарічна, 63, вказаного населеного пункту, який належить потерпілій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, звідки таємно, повторно, викрав 7 пляшок горілки марки «Пшенична», вартістю 39 гривень 90 копійок за 1 пляшку, на загальну суму 279 гривень 30 копійок; 4 кілограма свинного м'яса, вартістю 56 гривень 50 копійок за 1 кілограм, на загальну суму 226 гривень, та 4 ємкості з тушонкою по 0,5 літра кожна, вартістю 16 гривень 90 копійок за одну ємкість тушонки, на загальну суму 67 гривень 60 копійок, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 572 гривні 90 копійок.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні наведених вище суспільно небезпечних діянь за вказаних в обвинувальному акті фактичних обставин, а також враховуючи думку сторін кримінального провадження, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються - щодо часу, місця, способу вчинення злочину, переліку викраденого майна, розміру завданої злочином шкоди потерпілим, - та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів відповідно до пред'явленого йому обвинувачення визнав повністю, сказав, що щиро розкаюється у вчиненому, просив не карати його суворо, призначивши йому покарання з випробуванням. Показав, що дійсно вчинив крадіжки майна, належного потерпілим. Він працював на території домоволодінь ОСОБА_2, ОСОБА_5, після звільнення з виправної колонії, був знайомий з ними. З території подвір'я ОСОБА_2, із-за льоху, він викрав за два дні більше 900 кілограм металобрухту, який не міг знадобитися в господарстві. Металобрухт вивозив на належному потерпілому автомобільному причепі, викликаючи для його перевезення таксі. Металобрухт здав на пункті прийому в м. Умані, отримані гроші витратив на власні потреби. Пояснив, що за один раз весь металобрухт, який він хотів викрасти, вивезти не зміг, тому залишок довелось вивозити наступного дня. На території домоволодіння АДРЕСА_3, він теж підробляв, допомагаючи по господарству, тому знав, де зберігалися продукти, горілка. До будинку він проник вночі, о 3 годині, через вікно, в якому вийняв шибку. Горілка і тушонка були в коморі, а м'ясо взяв з холодильника, що стояв на веранді. Про відшкодування потерпілим завданої шкоди він з ними домовився, тому претензій майнового характеру до нього в потерпілих немає.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена повністю. Дії обвинуваченого щодо таємного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 28.07.2014 року і 29.07.2014 року правильно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 щодо таємного заволодіння майном потерпілої ОСОБА_5 07.09.2014 року правильно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які в силу ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжким (ч. 3 ст. 185 КК України); особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не стоїть, вчинив злочини щодо знайомих йому осіб невдовзі після звільнення з установи відбування покарань; та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено. Посилання прокурора на наявність рецидиву злочинів суд вважає необгрунтованим, оскільки правова кваліфікація злочинів містить ознаку повторності. Частиною 4 ст. 67 КК України передбачено, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Враховуючи наведені вище обставини, а саме: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливі лише в умовах ізоляції, тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, ближче до їх нижчої межі, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України про призначення покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання. Обвинувачений проти цього клопотання не заперечував. Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти і до шести років, неодружений, не працює, суд вважає, що існує ризик спроби переховуватися від суду, тому є підстави для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили, з покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення дактилоскопічної експертизи, вартістю 368,94 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.
Цивільні позови потерпілі не заявляли.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 100, 124, 369-371, 373, 374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня фактичного приведення вироку у виконання.
Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили, та зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, до міліції, а також покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із с. Томашівка Уманського району Черкаської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 368,94 гривень.
Речові докази у справі: - автомобільний причеп, д.н.з. НОМЕР_1, переданий потерпілому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, - залишити за належністю ОСОБА_2;
- сім порожніх пляшок з під горілки «Пшенична», ємкістю 0,5 л. та три відбитки слідів рук, які зберігаються в камері схову речових доказів Уманського РВ УМВС України в Черкаській області (квитанції № 224/14, № 223/14 у кримінальному провадженні № 12014250100000757), - знищити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити потерпілим, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: О.С. Кімстачов
