печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18746/13-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Білоцерківця О.А.,
при секретарі Шейчук О.Ю.,
за участю прокурора Рудя О.О.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Задовже Зарічнянського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч.1 ст.366, ч.1 ст.423 КК України,
В С Т А Н О В И В :
14.01.2014 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.423 КК України.
Цього ж дня ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання судом прокурору, захиснику та обвинуваченому запропоновано висловити свою думку щодо можливості прийняття судом рішення за результатами проведення підготовчого судового засідання з підстав, передбачених ч.3 ст.314 КПК України.
Захисник, висловлюючи власну думку із зазначеного приводу, заявив суду про необхідність закриття провадження зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із актом амністії.
Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснено останньому, що суд за наявності підстав може закрити кримінальне провадження у зв'язку із застосуванням амністії, звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, оскільки таке звільнення від кримінальної відповідальності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення, закон надає їй право заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.
Обвинувачений заявив суду, що зміст правових наслідків закриття провадження з нереабілітуючих підстав йому цілком зрозумілий, він підтримує позицію захисника та просить закрити провадження.
Прокурор просив суд призначити провадження до судового розгляду, заперечував проти закриття провадження, оскільки у відповідності до чинного законодавства особа у зв'язку із застосуванням амністії може бути звільнена не від кримінальної відповідальності, а від покарання - вироком суду.
Суд, заслухавши думку вказаних осіб, з'ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до наступних висновків.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні низки епізодів службового підроблення, тобто складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, зловживання військовою службовою особою службовим становищем, вчиненого в інтересах третіх осіб, що заподіяло істотну шкоду, у період з 25.04.2005 року по 06.06.2011 року, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.423 КК України.
Положення ч.2 ст.12 КК України визначає злочином невеликої тяжкості такий злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.3 ст.12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
З урахуванням виду та розміру санкцій ч.1 ст.366, ч.1 ст.423 КК України кримінальні правопорушення належать до злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Згідно п. «е» ст.1 Закону України « Про амністію» від 08.07.2011 року, який набрав чинності 27.07.2011 року, від покарання у виді позбавлення волі та інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільняються особи, засуджені за умисні злочини, що не належать до тяжких або особливо тяжких відповідно до ст.12 КК України, які є учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно ст.6 цього Закону звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, визначені у ст.1 Закону, кримінальні справи щодо яких не розглянуті судами.
У відповідності до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серія НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_2, останній є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( довічно ).
Наведене вище вказує на необхідність застосування до обвинуваченого положень п. «е» ст.1 Закону України « Про амністію» від 08.07.2011 року та звільнення його від кримінальної відповідальності.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття провадження зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, суд вважає необхідним зазначити, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 був складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, порушень вимог цього кодексу, які б перешкоджали вирішенню судом питання про можливість закриття провадження, немає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду, та з урахуванням наведених вище підстав підлягає закриттю.
Суд не бере до уваги аргументи прокурора про неможливість закриття провадження зі звільненням від кримінальної відповідальності обвинуваченого, а лише звільнення його від покарання вироком суду, з наступних підстав.
Посилання прокурора на положення Закону України «Про застосування амністії в Україні» як правову перешкоду звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 є помилковими, оскільки така заборона фактично почала діяти з 19.11.2012 року, тобто з моменту набрання чинності змін від 02.06.2011 року до вказаного Закону.
Дійсно, на даний час згідно ст.1 Закону амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили.
Однак на час вчинення ОСОБА_2 діянь, інкримінованих органом досудового розслідування, діяла інша редакція вказаного Закону, яка не виключала звільнення особи від кримінальної відповідальності, а положення ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» прямо передбачали обов'язок суду за наявності певних умов діяти відповідним чином.
У відповідності до ст.58 Конституції України Закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, відтак обвинувачений підлягає звільненню саме від кримінальної відповідальності із закриттям провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.284, 369, 372 КПК України,
У Х В А Л И В :
ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за обвинувальним актом відносно вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.423 КК України у зв'язку із застосуванням амністії - звільнити.
Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, ч.1 ст.366, ч.1 ст.423 КК України, - закрити.
Ухвала суду може бути оскарженою до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя О.А.Білоцерківець
