ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 червня 2014 року № 826/5020/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.03.2014 № 00001417.01.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 12.06.2014 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
14.02.2014 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено Акт № 323/26-55-17-01-НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України та, як наслідок, заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22567,44 грн.
11.03.2014 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00001417.01, яким у зв'язку з порушенням п. 167.1 ст. 167, п. 179.1 ст. 179 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22567,44 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5641,86 грн.
Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України та, як наслідок, заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 22567,44 грн. стало нарахування доходу у вигляді анулювання (прощення) ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості позивача за договором споживчого кредиту від 28.03.2008 № 11325270000 у розмірі 147897,59 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Як зазначено в Акті перевірки, ПАТ «УкрСиббанк» повідомлено позивача про анулювання (прощення) боргу та включено суму прощення до податкового розрахунку за формою 1ДФ, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
Водночас, на підтвердження вказаних обставин всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду, як того вимагає абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, доказів того, що кредитор (ПАТ «УкрСиббанк») повідомив платника податку - боржника (позивача) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу.
Натомість, позивачем надано лист ПАТ «УкрСиббанк» від 265.07.2012 вих. № 135-11/2674, відповідно до якого, ПАТ «УкрСиббанк» проінформувало позивача, що у випадку погашення заборгованості за договором споживчого кредиту від 28.03.2008 № 11325270000 у розмірі 25722,40 доларів США до 26.07.2012 (включно), ПАТ «УкрСиббанк» анулює залишок заборгованості за вказаним договором.
За висновком суду вказаний лист не є повідомленням платнику податку - боржнику у розумінні абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, оскільки у ньому вказаного лише про можливість анулювання (прощення) боргу, а не про фактичне анулювання (прощення).
Крім того, з наявної в матеріалах справи довідки ПАТ «УкрСиббанк» від 17.06.2014 вих. № 55-4-4/32-12у видно, що договір споживчого кредиту від 28.03.2008 № 11325270000 припинено у зв'язку з виконанням боржником усіх зобов'язань у повному обсязі належним чином, а саме повернено позику, що було надано у розмірі 37400 доларів США.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем при складанні Акту перевірки не було належним чином враховано вимогу абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України щодо повідомлення кредитором платника податку - боржника належним чином про анулювання (прощеного) боргу.
Поряд з цим, відповідачем не надано, в контексті довідки ПАТ «УкрСиббанк» від 17.06.2014 вих. № 55-4-4/32-12у про погашення позивачем позики у розмірі 37400 доларів США, детального розрахунку суми боргу позивача за договором споживчого кредиту від 28.03.2008 № 11325270000 анульованого (прощеного) кредитором у розмірі 147897,59 грн., а також доказів на підтвердження суми такого боргу.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача на лист ПАТ «УкрСиббанк» від 13.12.2013 № 10-23/43719 на підтвердження викладених в Акті перевірки обставин, оскільки у вказаному листі не зазначено про наявність у позивача боргу за договором споживчого кредиту від 28.03.2008 № 11325270000 у розмірі 147897,59 грн. та, відповідно, про анулювання (прощення) такого боргу.
Таким чином, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про порушення позивачем пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 00001417.01 - безпідставним та неправомірним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі №К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 00001417.01, прийнятого Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 № 00001417.01, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя К.С. Пащенко
