Справа № 378/941/13-п Головуючий у І інстанції Скороход Т. Н.Провадження № 33/780/695/13 Доповідач у 2 інстанції КапічонКатегорія 147 28.10.2013
ПОСТАНОВА
іменем України
28 жовтня 2013 року м. Київ
Суддя апеляційного суду Київської області Капічон О.М., за участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 24 вересня 2013 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, який раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
в с т а н о в и в:
Відповідно до постанови, 29 серпня 2013 року, близько 12 години 00 хвилин, на 198 км. автодороги Золотоноша - Умань ОСОБА_1 керував автомобілем Форд-Сієра, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді змінити в частині застосування адміністративного стягнення, і накласти на нього штраф в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд, застосовуючи адміністративне стягнення, не врахував, що він свою вину визнав, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався і не допускав порушень Правил дорожнього руху, є депутатом Красилівської сільської ради, має на утриманні дружину, неповнолітнього сина ОСОБА_3, хворого батька, якого він відвозить на автомобілі до лікарні та привозить до нього лікарів. Окрім цього, позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості заробляти грошові кошти та вести особисте селянське господарство, оскільки земельна ділянка, яку він обробляє, розташована на відстані 6 км. від місця його проживання і потребує постійного обробітку, охорони тощо.
Заслухавши думку правопорушника, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи і не оспорюється апелянтом.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, застосовуючи адміністративне стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП врахував характер скоєного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, який вину свою визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вперше притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненому розкаявся, та врахував обставину, що пом'якшує відповідальність - щире розкаяння.
За вказаних обставин, законних підстав для визнання вказаного стягнення суворим апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 24 вересня 2013 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон
