Ректор Дніпропетровського державного аграрного університету Анатолій КОБЕЦЬ
Нещодавно Дніпропетровський державний аграрний університет (колишній Дніпропетровський сільськогосподарський інститут — ДСГІ) відзначив 90-річчя. Сьогодні вишу є чим пишатися. Він відомий і в Україні, і за кордоном своїми науковими школами і оригінальними дослідженнями. Серед випускників університету багато знаних науковців, громадських діячів, Героїв України, керівників потужних агропідприємств. Ректор ДДАУ Анатолій Кобець, з яким розмовляємо, теж навчався у ньому.
— Анатолію Степановичу, за радянських часів ДСГІ був одним із провідних у Союзі. І нині ВНЗ залишається передовим у підготовці кадрів для аграрної галузі.
— За часів СРСР наш виш неодноразово визнавали переможцем всесоюзного та республіканських конкурсів, кілька разів ми виборювали перехідний червоний прапор — на ті часи серйозна нагорода. Інститут нагороджено орденом Трудового червоного прапора, він входив у п’ятірку кращих сільськогосподарських ВНЗ Союзу. А в останні п’ять років стабільно входимо у десятку кращих вишів України.
— Маєте якісь родзинки, що роблять університет відмінним від інших?
— Звісно, маємо. Виш розташований у Придніпров’ї — техногенно навантаженій зоні. Щороку десятки тисяч гектарів землі, на якій видобували корисні копалини відкритим способом, потребують рекультивації, зокрема сільськогосподарської. В університеті є унікальна школа рекультивації земель, заснована понад 50 років тому. Біля міста Орджонікідзе маємо і власний унікальний полігон — єдиний у світі стаціонар, де відстежуємо різні методи рекультивації, природні процеси, вплив різних технологій вирощування сільськогосподарських культур на відновлення родючості земель, напрацьовуємо практичні рекомендації підприємствам для вирощування культур в умовах рекультивованих земель.
Також у нас діє наукова школа з контролю якості сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. Створили відповідний центр (НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК) з комплексом лабораторій, де можна перевірити продукцію на залишки антибіотиків, нітратів, пестицидів, ГМО тощо. Виходимо на міжнародний рівень і збираємося отримати міжнародний сертифікат. Центр має замовлення з усієї України. Це і товаровиробники, і мережі супермаркетів, що реалізують їхню продукцію, і жителі Дніпропетровщини, які хочуть знати, чим харчуються.
— І багато гидоти у продуктах виявляєте?
— По-різному — залежно від совісті виробників. Сучасні технології вирощування птиці й худоби передбачають використання різних кормових добавок (преміксів), які сприяють інтенсивному росту і накопиченню маси. Крім того, під час лікування тварин використовують різні антибіотики. Якщо перед забоєм витримувати певний період і не використовувати під час годівлі шкідливі речовини, то їх залишки виводяться з організмів тварин і птиці, й таке м’ясо підходить навіть дітям.
— А як щодо ГМО?
— ГМО крокує по планеті! Згідно із нашими дослідженнями, ГМО нерідко трапляються у продуктах. Найчастіша причина їх наявності — соя, яка майже вся генно модифікована. ГМО є і в деяких кормах.
Тепер нема єдиного наукового погляду на вплив ГМО на здоров’я людини, але споживач має знати про його вміст у продуктах харчування. І ці дані не повинні бути формальними, адже доходить до абсурду: навіть на воді чи інших продуктах, де ГМО теоретично не може бути, ставлять напис «без ГМО». Тут звичайно, слово за відповідними законами і контролем за їх дотриманням.
— В університеті проводяться наукові дослідження щодо впливу ГМО?
— Такі дослідження дуже складні й потребують великих коштів. Але питання того варте, адже йдеться про здоров’я нації. Ми можемо проводити певну частину таких досліджень у комплексі з іншими науковими і навчальними закладами, що дасть змогу зменшити затрати для отримання відповіді на це запитання.
— Знаю, що ще одна родзинка університету — органічне землеробство.
— Так, досліджуємо технології вирощування сільськогосподарських культур без застосування хімічних засобів. Вважаю, що українці повинні мати можливість споживати екологічно чисті продукти харчування.
На агрономічному факультеті відкрито центр органічного землеробства. Польова лабораторія для досліджень розташована на базі агрокорпорації «Степова» у Синельниківському районі.
Дніпропетровський державний аграрний університет відзначив 90-річчя святковим концертом. На сцені народний ансамбль пісні і танцю «Жайвір», який діє у виші. Фото автора
— Плануєте відкривати нові спеціальності?
— Коли я прийшов навчатися в цей ВНЗ, тут було всього чотири спеціальності, а сьогодні маємо 25 спеціалізацій за 12 напрямами. За останні роки ми відкрили такі спеціальності, як «екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», «садово-паркове і лісове господарство», «фінанси», «маркетинг», «технологія зберігання і переробки зерна». Уже цього року плануємо набір з нової спеціальності «водні біоресурси та аквакультура». Це дуже цікавий і потрібний для нашого регіону напрям.
Згодом сподіваємося на підготовку фахівців із землевпорядкування та земельного кадастру. Це також актуально. Постійно вивчаємо ринок і реагуємо на зміни в аграрному виробництві. Турбує, щоб питання не забюрократизували, бо процес ліцензування довгий, а фахівці виробництву потрібні вже зараз.
— Справді, кваліфікованих кадрів у галузі нині гостро не вистачає.
— Наші випускники, які навчаються за рахунок бюджетних коштів, гарантовано мають перше робоче місце. З’являється багато нових господарств, які використовують новітні технології. Досвідчені кадри вже йдуть на пенсію, а молодих, які працюватимуть у сучасних умовах, не вистачає.
Дуже часто від керівників підприємств звучать зауваження на адресу вишів України щодо недостатньої якості підготовки фахівців, особливо практичної. Тому ми багато співпрацюємо з агрофірмами, де студенти з перших курсів проходять практику. Крім того, працюємо із старшокласниками сільських шкіл Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та інших областей. Два роки тому в рамках сільськогосподарського кластера, започаткованого облдержадміністрацією, ми відкрили 36 філіалів кафедр на агрофірмах. Разом з аграрним бізнесом складаємо «модель» майбутнього фахівця, і тепер студенти проходять практичне навчання у високотехнологічних господарствах на сучасних машинах. Такий підхід на сьогодні правильний, адже держава не може забезпечити кожен ВНЗ сучасною технікою.
— Але ж не всі господарства спроможні платити нормальну зарплату. Чи йдуть випускники туди, де вони потрібні? Тим більше, що й село нині занепадає.
— Питання складне. На великих агрофірмах жорсткі умови відбору. А щоб випускники їхали працювати в село, потрібно розв’язувати там інші соціальні проблеми — споруджувати дитсадки, школи, дороги, лікарні тощо.
Міністр аграрної політики та продовольства України ініціював програму «Рідне село», спрямовану на збереження і розбудову села. Проблеми треба розв’язувати комплексно, і наш університет активно працює у цій програмі.
— Дніпропетровськ пишається студенткою ДДАУ легкоатлеткою Ганною Ярощук, яка виборола на Всесвітній студентській Універсіаді в Китаї золоту медаль і брала участь в Олімпійських іграх у Лондоні…
— У складі української збірної на Універсіаді був ще один наш студент — чемпіон України з важкої атлетики Олег Прошак, який виборов у Китаї срібну медаль. Цього року чемпіоном України з вільної боротьби став наш Нарек Будагян, а чемпіонами світу з кікбоксингу — Олександр Братчиков та Сергій Єфіменко.
В університеті створено всі умови для занять спортом, ця робота — одна зі складових концепції виховного процесу в ДДАУ.
— Розкажіть про міжнародну співпрацю вишу.
— Болонський процес у нас діє не на папері. Плідно співпрацюємо з науково-дослідними центрами Європи, Азії, Америки, брали участь у багатьох міжнародних проектах з університетами Німеччини, Франції, Нідерландів, США, Бразилії, Китаю та інших країн. Зокрема виграли і вже завершуємо міжнародний проект програми ТЕМPUS «Магістерський курс «Експертиза та контроль якості продуктів харчування» на основі стандартів ЄС». 20 студентів уже пройшли перший рік навчання за цією спеціалізацією, а шестеро найкращих протягом місяця стажувалися у Португалії й захистили дипломні роботи англійською мовою.
Щороку 60—70 наших студентів від’їжджають на практику або навчання за кордон. Сприяємо тому, щоб наша молодь знайомилася з найкращим, що є в Європі, ∂рунтовно вивчала мову. Студенти звідти приїжджають з іншими поглядами на аграрний бізнес. Потім вони можуть працювати і у вітчизняних, і в міжнародних корпораціях в Україні.
— Які пропорції підготовки фахівців за держзамовленням і за контрактом у ДДАУ?
— Приблизно 50 на 50. За останні роки бюджетне навчання у нас не зменшувалося, а на інженерні й технологічні спеціальності навіть трішки збільшилося. А чому до нуля нам зменшили держзамовлення з економічних спеціальностей, не зрозуміло. Хтось «на горі» вирішив, що аграрні виші непрофільні для підготовки економістів для агропідприємств. Це неправильна думка.
— З якими планами університет дивиться у майбутнє?
— Маємо високу мету — стати університетом європейського типу. Для цього реорганізуємо навчальний процес, змінюємо підхід до наукової, виховної роботи. Але формально для підтвердження статусу європейського вишу маємо пройти акредитацію у Гаазькому міжнародному центрі. Його вимоги нам прийнятні. Отже, всю роботу агроуніверситету підпорядковуємо цій меті.
Наталія БІЛОВИЦЬКА, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анатолій КОБЕЦЬ. Народився у липні 1955 року в смт Межова Дніпропетровської області. Закінчив факультет механізації сільського господарства ДСГІ (1978). Учений у галузі механізації сільського господарства та сталого розвитку складних динамічних систем. Кандидат технічних наук, професор, академік АН Вищої освіти України, заслужений працівник освіти України.
З 2007 р. — ректор ДДАУ. Автор понад 480 наукових робіт, керівник наукової школи ДДАУ «Землеробська механіка». Має понад 200 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
ДОВІДКА «УК»
ДДАУ веде відлік свого існування з 1922 року, коли на базі Київського політехнічного інституту було створено зоотехнічний інститут, який у 1934 році перевели у Дніпропетровськ і перейменували у сільськогосподарський.
1991 року в числі двох перших українських аграрних вишів колишнього СРСР навчальний заклад отримав статус державного аграрного університету.
