28.03.2014 Справа № 756/680/14-ц
Унікальний № 756/680/14-ц
Справа № 2/756/1423/14
РІШЕННЯ
Іменем України
28 березня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Васалатія К.А.
при секретарі Підопригорі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 особа - Комунального підприємства „Служба замовника ЖКП" у Оболонському районі м. Києва про зміну договору найму житлового приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 р. позивач звернулась до суду і з даним позовом.
У своїх вимогах посилається на те, що їй 60 років, і вона отримує пенсію 1119 грн. і веде своє господарство окремо від сина - відповідача по справі, який мешкає у іншій кімнаті - 10,4 кв.м., і тому просить суд змінити договору найму житлового приміщення та залишити їй у користування кімнату 13,6 кв.м.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання позов підтримав у повному об'ємі.
Представник 3 особи - КП „Служба замовника ЖКП" у Оболонському районі м. Києва у судовому засіданні поклала усе на розсуд суду, мотивуючи тим, що як тільки буде винесене рішення, вони розділять особовий рахунок.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно довідки форми № 3 КП «Житлосервіс «Оболонь» спірна АДРЕСА_1 є 3-кімнатною ізольованою квартирою жилою площею 42,2 кв. м. (а.с. 4). Власником особового рахунку є позивач ОСОБА_1, разом із нею проживає відповідач ОСОБА_2
У матеріалах справи містяться сплачені позивачем ОСОБА_1 рахунки за житлово-комунальні та інші послуги спірної квартири за грудень 2013 р. (а.с. 6). Як пояснює позивач, рахунки на сплату заповнювались нею та сплачувались тільки нею.
У відповідності до ч. 1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний житловий будинок.
У відповідності до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.
Як випливає зі змісту ст. 104 ЖК України, член сім'ї наймача, може вимагати укладення з ним окремого договору найму жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді окремої ізольованої кімнати у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається КМУ.
Згідно викопіювання з поверхневого плану АДРЕСА_1 (а.с. 3), спірна квартира складається з трьох ізольованих кімнат жилою площею 10,4 кв. м., 13,6 кв.м. та 18,2 кв. м. загальною житловою площею 42,2 кв.м.
Задовольняючи вимогу про виділення у конкретне користування заявлених у позовній заяві кімнат, суд виходить із аналізу наступних правових норм.
Відповідно до ст. 47 ЖК України, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу.
Наступна ст.48 ЖК України передбачає, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається КМУ і Федерацією профспілок України.
Засновуючись на положенні ст. 48 ЖК УРСР, Кабінетом Міністрів і Федерацією профспілок України 11.12.1984 р. була прийнята постанова № 470 «Про затвердження «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» п. 53 якого визначено, що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
На виконання вищезазначеної постанови, Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів та Президією Київської міської ради профспілок 15.07.1985 р. була прийнята постанова № 582 «Про порядок застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» . П. 2 цієї постанови було встановлено, що потребуючими житла визнаються громадяни, які мають жилу площу 5 кв.м. і менше на кожного члена родини. П. 3 цієї постанови було встановлено, що жилі приміщення в м. Києві надаються громадянам в межах 13,65 кв.м. жилої площі на одну особу, але не менш як 7,5 кв.м. Виходячи з даних статистичної звітності було постановлено визначити рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею 7,5 кв.м. на одну особу.
На даний час в м. Києві рівень середньої забезпеченості жилою площею на одну особу дорівнює 9 кв.м, а норма жилої площі для визнання особи такою, що потребує поліпшення житлових умов визначається як 7,5 кв.м.
Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в конкретному населеному пункті визначається і періодично переглядався виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.
На даний час чинне житлове законодавство України містить декілька положень, які являють собою правову колізію, і фактично існує ситуація, коли в нижчому за юридичною силою нормативному акті встановлена норма жилої площі, яка не відповідає і фактично є меншою за ту, що встановлено в Житловому кодексі, як от ЖК України регламентує розмір у 13,65 кв.м.; Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказує на санітарні норми жилої площі у розмірі 21 кв.м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв.м. на сім'ю, органи місцевого самоврядування встановлюють свої розміри, що суттєво відрізняються від вищевказаних розміру вказаного мінімуму жилої площі.
Виходячи із аналізу ст. 47 та 48 ЖК України можна зробити висновок, що для постановки на квартирний облік норма жилої площі 13,65 кв.м., що встановлена ЖК України, практичного значення не має, адже особою, яка потребує покращення житлових умов і яка може бути взята на квартирний облік, буде вважатись лише та особа, що забезпечена житлом менше за рівень, встановлений в локальному акті. Тобто норма в розмірі 13,65 кв.м. може вважатись максимальною лише для розподілу житла серед осіб, що вже перебувають на квартирному обліку.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог щодо виділення позивачу кімнати розміром 13,6 кв.м., а відповідачу кімнату розміром 10,4 кв.м. та щодо зміни договору найму житлового приміщення: АДРЕСА_1.
Щодо позовної вимоги зобов'язати 3 особу - КП „Служба замовника ЖКП" у Оболонському районі м. Києва змінити договір найму спірної квартири з урахуванням виділених в користування кімнат підлягає задоволенню у зв'язку із вище викладеним.
На підставі викладеного та керуючись ст. 48, 63, 64, ст. 103, 104 ЖК України, ст. 10, 57, 60, ст. 130, 174, 209, ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Виділити у користування ОСОБА_1 кімнату розміром 13,6 кв.м., а в користування ОСОБА_2 виділити кімнату розміром 10,4 кв.м. АДРЕСА_1, залишивши у їх спільному користуванні кімнату 18,2 кв.м., коридор із вбудованою шафою, вбиральню, ванну, кухню шляхом зміни існуючого договору найму житлового приміщення укладанням з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремих договорів найму.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.А Васалатій
