АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/3533/13 Справа № 2/406/308/12 Головуючий у 1 й інстанції - Петрюк Т.М. Доповідач - Куценко Т.Р. Категорія 27
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів - Басуєвої Т.А., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2012 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «Акцент-Банк» в задоволенні позовних вимог.
Зазначеним рішенням суду від 24.05.2012 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості /а.с. 67-69/
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с. 75-78/.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору № АНЗ 00000001 від 17.09.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 20000 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 34,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17.09.2010 року.
Згідно умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам.
Відповідно до умов договору, позичальник повинен вносити щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості, відсотків, комісії, а також інших витрат згідно умов.
Банк виконав свої зобов'язання, а відповідач порушив умови виконання договору, належним чином їх не виконав, а тому станом на 14.11.2011 року утворилася заборгованість в сумі 86312, 34 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 13837,15 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 5338,75 грн., заборгованість по комісії - 305, 83 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 62244, 31 грн., штрафні санкції - 500 грн. та процентна складова - 4086, 30 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, але з урахуванням того, що сума пені перевищує суму заборгованості за кредитним договором, враховуючи матеріальний стан відповідача, стан його здоров'я, прийшов до висновку, про можливість зменшення суми пені до 42244,31 грн.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «Акцент-Банк» підлягають частковому задоволенню.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що кредитний договір був укладений у належній письмовій формі, незважаючи на те, що анкета-заява є тільки попереднім документом на підставі якого укладається кредитний договір, а недодержання письмової форми тягне його нікчемність, то вони не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 638 та ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
На підставі ч.2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
В даному випадку, договір є укладеним, так як сторонами досягнута згода з усіх істотних умов договору, банк перерахував кредитні кошти, а відповідач їх прийняв та почав сплачувати.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :
