АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження № 33/2090/687/2012
Справа № 2011/9869/2012 Головуючий 1 інстанції Подус Г.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2012 року суддя апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М., з участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1, іншого учасника ДТП -ОСОБА_2 та його представника -адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2012 року у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, та провадження по справі відносно нього закрито, на підставі п.7 ст.247 КУпАП, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Як встановив суд, ОСОБА_1 9 травня 2012 року о 23 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, при проїзді нерегульованого перехрестя вул.Леніна та вул. Ак.Ляпунова, не виконав вимог дорожнього знаку 2,1 «уступи дорогу», внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив вимоги п.16.1 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з рішенням судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на відсутність в його діях порушення Правил дорожнього руху, та направити матеріали до ДАІ для складання відносно водія реви протоколу про адміністративне правопорушення, вважаючи, що в його діях наявний склад порушень Правил дорожнього руху України.
Заслухавши пояснення водія ОСОБА_1, який підтримав доводи, викладені в апеляції; водія ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3, які проти задоволення апеляції заперечували, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою; опитавши в судовому засіданні експерта; вивчивши матеріали представленої справи, та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом ДТП; перевіривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із представлених матеріалів, а саме із протоколу, що надійшов на розгляд суду серії АХ 1 №352589 (а.с. 1), водій ОСОБА_1 9 травня 2012 року о 23 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, при проїзді нерегульованого перехрестя вул.Леніна та вул. Ак.Ляпунова, не виконав вимог дорожнього знаку 2,1 «уступи дорогу», внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив вимоги п.16.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи адміністративну справу, суддя, в порушення вимог ст. 252 КУпАП, неповно з'ясував фактичні обставини справи, що призвело до неправильного висновку по справі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції водій ОСОБА_1 надав пояснення, зазначивши, що винним у даній дорожньо-транспортній пригоді вважає водія ОСОБА_2, оскільки у ОСОБА_1 була перевага в русі, а у водія ОСОБА_2 не було жодних пріоритетних знаків руху, саме перед рухом автомобіля ВАЗ-21099, під керуванням водія ОСОБА_2, була перешкода праворуч, у зв'язку з чим він повинен був пропустити автомобіль ОСОБА_1
Водій ОСОБА_2 заперечував визнання своєї вини, та за фактом дорожньо-транспортної пригоди пояснив, що 9 травня 2012 року, приблизно о 23 годині 45 хвилин, він їхав по вулиці Леніна, вважаючи її головною при пріоритетності руху, оскільки раніше на цій вулиці знаходився знак пріоритету доріг, у бік вулиці Ак. Ляпунова, заздалегідь знизивши швидкість руху свого автомобілю, та отримав удар в правий передній бік свого автомобілю. Виїхавши на перехрестя вулиць, його автомобіль розгорнуло на 180 градусів від удару.
Адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні, також заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, вважаючи, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винен саме він.
Опитаний в судовому засіданні експерт пояснив, що оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди знак 2.1 «уступи дорогу»по вулиці Ак. Ляпунова з боку вулиці Красного Льотчика, та знак 2.3 «головна дорога»по вулиці Леніна були викрадені, то на той момент діяло правило рівнозначності доріг перехрестя. Та, на думку експерта, в даній ситуації винним є той водій, в якого була перешкода з правого боку, тобто, водій ОСОБА_2, який рухався по вулиці Леніна.
Також, на запитання учасників процесу пояснив, що ширина смуги руху на той факт, кому першому починати чи продовжувати рух, в даній обставині, яка виникла, не має значення. Пояснив, що, саме знаки вказують на пріоритетність доріг.
За клопотанням ОСОБА_1 по справі в суді першої інстанції було проведено судову автотехнічну експертизу №8013 від 16 серпня 2012 року.
За висновками експертизи, в даній дорожній обставині водій автомобілю ВАЗ 21099 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.16.12 Правил дорожнього руху України, та технічна змога попередження зіткнення транспортних засобів з боку водія ОСОБА_2 визначалася шляхом виконання ним вимог зазначеного пункту Правил; його дії, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням подій даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій автомобілю ВАЗ-21093 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху України, та встановити, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість попередити ДТП; та, чи є в його діях невідповідність вимог ПДД України, і які з них знаходяться в причинному зв'язку, встановити експертним шляхом не уявляється можливим.
Виходячи із наявних доказів, на яких спростовується висновок районного суду щодо складу адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 з урахуванням обставин, які перевірені апеляційним судом, вважаю, що доводи апеляційної скарги про правомірність дій водія ОСОБА_1 є беззаперечними, а пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2, свого підтвердження не знаходять.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 цього Кодексу, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову судді, вважає необхідним прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2012 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та закриття провадження по справі відносно нього, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, скасувати.
Провадження по справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
